Відкрити головне меню

Карл Якович Маєвський (30 вересня (12 жовтня) 1824, Житомир — 19 (31) травня 1897, Санкт-Петербург)[1][2] — російський інженер-архітектор, академік архітектури[3]Таємний радник.

Карл Якович Маєвський
Маевский Карл Яковлевич.jpg
Народження 30 вересня (12 жовтня) 1822Житомир, Російська імперія
Смерть 19 (31) травня 1897 (74 роки)Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Vyborgskoe Catholic cemetery[d]
Релігія православний
Національність українець
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Навчання Санкт-Петербурзьке будівельне училище (пізніше — Інститут цивільних інженерів), відвідував класи Імператорської академії мистецтв
Діяльність архітектор
Праця в містах Санкт-Петербург, Москва, Смоленськ, Астрахань
Найважливіші споруди церква Андрія Критського, церква Михайла Архангела

НавчанняРедагувати

К.Маєвський закінчив гімназію в Житомирі

У 1838—1846 рр. він навчався в Санкт-Петербурзькому будівельному училищі (пізніше — Інститут цивільних інженерів), а потім відвідував класи Імператорської академії мистецтв, яку закінчив у 1847 році. Тут його головним наставником був К. Тон.

У 1859 році за успішну реалізацію програми: «проект будівлі для поштамту» отримав звання академіка, а в 1868 році йому присвоєно звання інженера-архітектора.

ДіяльністьРедагувати

З 1860 року К.Маєвський обіймав посаду архітектора «Експедиції заготовлення державних паперів» і був будівничим її споруд, в тому числі церкви Андрія Критського (1891—1892 рр.) при експедиції.

Він побудував церкву Михайла Архангела в Малій Коломиї в Петербурзі, імператорський палац з належними до нього службами в Києві, будинок попереднього ув'язнення при Санкт-Петербурзькому окружному суді (1871—1875 рр.).

Також К.Маєвський перебудував в Любліні стародавню фортецю у міську в'язницю. Також пристосував колишню Лосинську фабрику (Московська губернія) під центральну в'язницю.

Будучи викладачем Інституту цивільних інженерів у 1880—1881 роках спроектував прибутковий будинок (Санкт-Петербург, Набережна річки Фонтанки, будинок № 110) та став ініціатором розміщення в цій будівлі гуртожитку для цього ж інституту.

У Москві К.Маєвський збудував будинок Титова (1856, Ленінський проспект, 10, перебудований), спільно з архітектором К. В. Терським брав участь у підводці під будівлю Великого театру нового фундаменту (1895, Театральна площа, 1).

Йому належать кілька досліджень пам'яток російської старовини. Він двічі був відряджений в Смоленськ для огляду місцевих старовинних кріпосних стін і башт та готував доповіді щодо їх збереження (короткий опис в «Русской старине», 1890, книга 12).

У Києві К.Маєвський брав участь у будівельних роботах у Володимирському соборі, вивчав Софійський собор, описав його і зняв з нього докладні малюнки.

СмертьРедагувати

Поохований на Виборзькому католицькому кладовищі у Санкт-Петербурзі.

ПриміткиРедагувати

  1. Петербургский некрополь / Сост. В. И. Саитов. — Т. 3. — СПб, 1912. — С. 4.
  2. Метрические экстракты, с. 604 — приложение в формате doc на компакт-диске к изданию: Козлов-Струтинский С. Г. Бывшее Выборгское римско-католическое кладбище в Санкт-Петербурге и церковь во имя Посещения Пресв. Девой Марией св. Елисаветы. // Материалы к истории римско-католического прихода во имя Посещения Пресв. Девой Марией св. Елисаветы и к истории католического кладбища Выборгской стороны в Санкт-Петербурге: Сб. — Гатчина: СЦДБ, 2010. — 263 с.
  3. Зодчие Москвы, 1998, с. 161

ЛітератураРедагувати

СсылкиРедагувати