Махмут Аталай (тур. Mahmut Atalay; нар. 30 березня 1934, Чорак, провінція Чорум — 5 грудня 2004, Анкара) — турецький борець вільного стилю, чемпіон та срібний призер чемпіонатів світу, дворазовий срібний призер чемпіонатів Європи, чемпіон Олімпійських ігор.

Wrestling pictogram.svg Махмут Аталай
(зліва — направо) Гурам Сагарадзе, Махмут Аталай та Хоссейн Тахамі на п'єдесталі чемпіонату світу 1966 року в Манчестері
(зліва — направо) Гурам Сагарадзе, Махмут Аталай та Хоссейн Тахамі на п'єдесталі чемпіонату світу 1966 року в Манчестері
Загальна інформація
Національність шапсуг
Громадянство Flag of Turkey.svg Туреччина
Місце проживання Анкара
Народження 30 березня 1934(1934-03-30)
Чорак, провінція Чорум, Туреччина
Смерть 4 грудня 2004(2004-12-04) (70 років)
Анкара, Туреччина
·гострий інфаркт міокарда
Причина смерті серцевий напад
Зріст 171 см
Вага 78 кг
Спорт
Країна Туреччина Туреччина
Вид спорту боротьба
Дисципліна вільна боротьба
Нац. збірна Туреччина Туреччина
Участь і здобутки
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Туреччина Туреччина
Олімпійські ігри
Золото Мехіко 1968 вільна боротьба, до 78 кг
Чемпіонати світу з боротьби
Срібло Манчестер 1965 вільна боротьба, до 70 кг
Золото Толедо 1966 вільна боротьба, до 78 кг
Чемпіонати Європи з боротьби
Срібло Карлсруе 1966 вільна боротьба, до 78 кг
Срібло Стамбул 1967 вільна боротьба, до 78 кг

ЖиттєписРедагувати

Народився в 1934 році в селищі, заснованому шапсугами (нечисленна народність, що проживає в Адигеї). Його дід за національності шапсуг, бабуся — кабардинка. Вони перебралися до Туреччини в 1893 році, коли батькові борця, Ібрагіму Наго, тоді було сім років. Аталай почав боротися у віці десяти років. Це була народна боротьба, без змагань з якої в його селищі не обходилося жодне свято. Аталай перевершував своїх однолітків у фізичній силі і надзвичайно наполегливим характером. Згодом став відвідувати спортивний клуб. У 1955 році його призвали в армію, де на нього звернув увагу учень знаменитого Яшара Догу, відомий тренер Адил Жандемір. Перший великий успіх до Атала прийшов в 1959 році, коли він став чемпіоном країни. Протягом багатьох років Аталай утримував беззастережне лідерство в країні, був першим номером збірної, однак за кордоном йому довго не вдавалося досягти успіху. На літніх Олімпійських іграх 1964 року в Токіо став четвертим. На чемпіонаті світу 1965 року в Манчестері завював срібну нагороду. Нарешті у 1966 році став чемпіоном світу у вазі до 78 кг. Але піком його спортивної кар'єри став виступ на Олімпіаді 1968 року в Мехіко, де він став олімпійським чемпіоном. Досягнувши своєї мрії 34-річний борець закінчив свої виступи.

На зароблені боротьбою гроші Аталай відкрив ресторан в центрі Анкари. На стінах розвісив фотографії своїх поєдинків, власні портрети і портрети головних своїх суперників та інших іменитих вільників. Був одружений і мав трьох дітей.

Тренував національну команду Туреччини.

Помер 5 грудня 2004 року в Анкарі від серцевого нападу.[1]

Спортивні результати на міжнародних змаганняхРедагувати

Виступи на ОлімпіадахРедагувати

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Літні Олімпійські ігри 1964   Туреччина вільна боротьба, до 70 кг 4
Літні Олімпійські ігри 1968   Туреччина вільна боротьба, до 78 кг   Золото

Виступи на Чемпіонатах світуРедагувати

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат світу з боротьби 1963   Туреччина вільна боротьба, до 70 кг 4
Чемпіонат світу з боротьби 1965   Туреччина вільна боротьба, до 70 кг   Срібло
Чемпіонат світу з боротьби 1966   Туреччина вільна боротьба, до 78 кг   Золото
Чемпіонат світу з боротьби 1967   Туреччина вільна боротьба, до 78 кг 4

Виступи на Чемпіонатах ЄвропиРедагувати

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Чемпіонат Європи з боротьби 1966   Туреччина вільна боротьба, до 78 кг   Срібло
Чемпіонат Європи з боротьби 1967   Туреччина вільна боротьба, до 78 кг   Срібло

Виступи на інших змаганняхРедагувати

Змагання Збірна Вагова категорія Місце
Середземноморські ігри 1959   Туреччина вільна боротьба, до 78 кг   Золото
Середземноморські ігри 1963   Туреччина вільна боротьба, до 70 кг   Золото

ПриміткиРедагувати

  1. Mahmut Atalay vefat etti. Hürriyet. 06.12.2004. Процитовано 30.05.2018.  (тур.)

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати