Масьяф (араб. مصياف‎) — місто в Сирії, у мухафазі Хама, відоме великою середньовічною фортецею.

Місто
Масьяф
араб. مصياف
Фортеця в Масьяфі

Координати 35°03′55″ пн. ш. 36°20′31″ сх. д.H G O

Країна  Сирія
мухафаз Хама
Висота центру 447  м
Населення 37 109[1]  (2009)
Часовий пояс UTC+2
GeoNames 167046
Масьяф. Карта розташування: Сирія
Масьяф
Масьяф
Масьяф (Сирія)
Мапа

Історія

ред.

Масьяф був заснований візантійцями в долині Оронта, на перетині торгових шляхів Хама — Баніяс та Антіохія-Хомс.

1103 року Масьяф захоплюється Раймундом IV, графом Тулузи та Триполі[2].

Близько 1140 року асасини-нізарити купують Масьяф і ще кілька сусідніх фортець у хрестоносців[2]. Масьяф стає головною фортецею асасинів у Сирії.

1157 року в регіоні відбувається сильний землетрус, що зруйнував сусідню фортецю Шайзар (Shaizar)[3].

1163 року главою («старцем гори») асасинів Масьяфа стає Рашид ад-Дін Сінан[4].

1176 року Масьяф безуспішно брався в облогу Саладіном.

У вересні 1193 року помирає Рашид ад-Дін Сінан, «старець гори» Масьяфа і один із найбільш значущих лідерів асасинів-нізаритів[5].

1256 року столиця асасинів, Аламут взята монголами, а 1260 та ж доля спіткала й Масьяф[6]. Того ж року мамлюки (за участю асасинів на їх боці) під проводом султана Бейбарса I розгромили монголів у битві при Айн-Джалуті та вигнали їх із Сирії. Асасинам вдалося повернути Масьяф, а також ще кілька фортець.

1270 року Бейбарс включає Масьяф до складу держави Мамлюків. Остання фортеця нізаритів, Аль-Каф, стає частиною мамлюкського султанату 1273 року[4].

1516 року Масьяф захоплений турками-османами. Аж до XlX століття тривала боротьба між нізаритама та алавітами за контроль над містом[2].

1920 року входить до складу держави Алавітів під французьким мандатом.

5 грудня 1936 року, разом з усією державою Алавітів, Масьяф входить до складу Сирії.

З 2000 року програма підтримки історичних міст Ага-хан (HCSP) проводить кампанію по збереженню міста та фортеці Масьяф[7].

Фортеця

ред.

Фортеця зберегла більшу частину своїх стін. Вона займає скелі шириною в 10 метрів. В архітектурі замку присутні елементи греко-римської та візантійської архітектур. Найкраще збереглися ворота, увінчані зубцями та парапет з бійницями.

Масьяф в культурі

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. World Gazetteer: page d'accueil du World Gazetteer
  2. а б в Georges Pillement, Liban, Syrie et Chypre inconnus, Albin Michel, coll. "Les guides Pillement, ", 1971, p. 268—269
  3. Usâma Ibn Munqidh (trad. André Miquel), Des enseignements de la vie, Imprimerie nationale, coll. «Collection orientale de l'imprimerie nationale», 1983 (ISBN 2-11-080785-7), p. 81
  4. а б Janine & Dominique Sourdel, ibidem, p. 550, article Masyaf
  5. Anthony Campbell, «Assassins of Alamut[недоступне посилання з квітня 2019]», 2004
  6. Масьяф[недоступне посилання]
  7. Aga Khan Development Network. Архів оригіналу за 30 листопада 2006. Процитовано 26 червня 2012.

Посилання

ред.
  • Масьяф
  • Anthony Campbell, «Assassins of Alamut[недоступне посилання з квітня 2019]», 2004
  • [1][недоступне посилання з липня 2019]

Література

ред.
  • Janine & Dominique Sourdel, Dictionnaire historique de l'islam, PUF, coll. «Quadrige», 2004, 1056 p. (ISBN 978-2-13-054536-1), p. 550, article Masyaf
  • Georges Pillement, Liban, Syrie et Chypre inconnus, Albin Michel, coll. "Les guides Pillement, ", 1971