Мастурей Ардалан

курдська поетеса

Мах Шараф Ханом Мастурей Ардалан або Мастура Ардалан (1805, Сенендедж — 1848, Сулайманія) — курдська поетеса, історикиня та письменниця.

Мастурей Ардалан
Mesture Erdelan.jpg
Народилася 1805[1]
Сенендедж, Іран
Померла 1848[1]
Сулейманія
Країна Іран
Діяльність поетеса, письменниця, історикиня, каліграф
Сфера роботи поезія
Мова творів перська
Magnum opus Q28332454?

ЖиттєписРедагувати

Ардалан народилася 1805 року в с. Сенендаджі на сході Курдистану / Іранського Курдистану та померла в районі Сулейманія на півдні Курдистану / Іракського Курдистану Вона була членом феодальної аристократії при дворі Ардаланського князівства з центром у Сенні. Вона вивчала курдську, арабську та перську мови під керівництвом свого батька Аболхасана Бейга Кадірі. Її чоловік Хасрав Хані Ардалан був правителем князівства. Смерть її чоловіка залишила князівство вразливим до втручання ззовні. Коли в XIX столітті держава Каджарів завоювала територію Ардалану, вона разом із сім'єю виїхала до князівства Бабан із центром у Сулейманії. Її син Реза Куліхан, наступник хасрав-хана, був ув'язнений каджарами

ТворчістьРедагувати

Написала кілька книжок поезії, а також з історії та літератури. В основному вона писала на діалект Горані або Горані курдською та перською мовами, але у неї є кілька віршів і мовою сорані (центральнокурдською).[2] Більшість її курдських поезій були забуті у XX столітті. Однак, дослідники їх знову відкрили та опублікували наприкінці XX та початку XXI століття.[3] Мастурей була поетесою, і до кінця XIX століття вона була єдиною жінкою-історіографом на Близькому Сході. Вона написала книгу про історію курдської династії Ардалан. Також вона написала збірку віршів, яка була перевидана в останні роки.

Ушанування пам'ятіРедагувати

200-річчя Мастурей Ардалан відсвяткували на фестивалі в Хьюлері (Ербіль), в регіоні Іракського Курдистану. Апофеозом святкуванням стало відкриття пам'ятника. З 11 по 15 грудня 2005 року в Ербілі відбулася конференція з питань творчості Мастуре. Понад сто наукових та культурних діячів з усього світу взяли участь у конгресі в Іракському Курдистані, в якому було представлено тридцять статей курдською, перською, англійською та арабською мовами про життя та творчість Мастуре Ардалані. Крім того, кілька її робіт були опубліковані організаторами перською та курдською мовами під час конгресу. 

Пам'ятник Ардалані іранського скульптора Хаді Зіа-діні зараз стоїть у Сенендеджі в Ірані.[4]

ПублікаціїРедагувати

  1. Khronika Doma Ardalan: Ta'rikh-I Ardalan by Mah Sharaf Khanum Kurdistani and E. I. Vasileva, ISBN 5-02-016559-X / 502016559X
  2. Divan-i Masturah Kurdistani, Collection of poems, 238 pp., 1998, ISBN 964-6528-02-3.

ПриміткиРедагувати

  1. а б тезаурус CERLConsortium of European Research Libraries.
  2. ماھشەرەف خانمی ئەردەڵانی (خەنسای کورد)، دیوانی مەستوورە، لێکۆڵینەوەی: محەممەد عەلی قەرەداغی، ھەولێر: دەزگای چاپ و بڵاوکردنەوەی ئاراس، چاپی یەکەم ٢٠١١. 
  3. KURDISH WRITTEN LITERATURE – Encyclopaedia Iranica. iranicaonline.org. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 4 березня 2021. 
  4. City of Statues. ISNA. 24 грудня 2018. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 20 березня 2019. 

ДжерелаРедагувати

́