Масик Володимир Ілліч
Володи́мир Іллі́ч Ма́сик (7 червня 1917, Катеринослав, нині Дніпро — 12 вересня 1996, Київ) — український графік і живописець. Заслужений художник Української РСР (1977).
| Масик Володимир Ілліч | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
7 червня 1917 м. Катеринослав, нині Дніпро | |||
| Смерть | 12 вересня 1996 (79 років) | |||
| м. Київ | ||||
| Національність | українець | |||
| Країна |
 Україна | |||
| Жанр | живописець графік | |||
| Навчання | Київський художній інститут | |||
| Діяльність | художник | |||
| Покровитель | Михайло Шаронов, Карпо Трохименко | |||
| Член | Національна спілка художників України | |||
| Звання |
 | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
Навчання ред.
У 1918 році родина, що мала тринадцятеро дітей (шість рідних та сім прийомних), переїхала в Конотоп (нині Сумської області). Тут В. Масик закінчив семирічку, училище при паровозовагоноремонтному заводі і почав працювати столяром-модельником.
У роки навчання він почав відвідувати художню студію Конотопського залізничного клубу. Заняття там проводили художники Олександр Гофман і В. Заболотний.
У 1934 році на виставці студійців у Чернігові була придбана робота В. Масика «У ливарному цеху».
В 1935 році В. Масик вступив відразу на другий курс Дніпропетровського художнього технікуму. Тут він навчався у художника-реаліста М. Паніна та педагогів П. Альохіна, В. Коренєва, Е. Сагайдачного. Разом із ним навчались також два рідних брати.
В 1939 році В. Масик вступив до Харківського художнього інституту, звідки через чотири місяці був призваний до лав Червоної армії.
В 1950 році В. Масик закінчив Київський художній інститут, де навчався у майстрів пензля Михайла Шаронова і Карпа Трохименка.
На фронті ред.
Влітку 1941 року, закінчивши за прискореною програмою Володимирське піхотне училище, В. Масик потрапив на фронт. У 1942 році в боях під Орлом він був важко поранений.
Нагороджений орденом Червоної Зірки і медалями.
В 1943 році В. Масик був демобілізований як інвалід війни. Відразу ж у Конотопі в заводському клубі була організована перша персональна виставка фронтових замальовок.
Діяльність ред.
Після закінчення Київського художнього інституту в 1950-х роках В. Масик деякий час працював директором училища декоративно-прикладного мистецтва в Києві, потім повністю присвятив себе творчості.
Чимало подорожував Прибалтикою, Кавказом, Кримом, Карпатами, створивши велику кількість чудових краєвидів. Робив ілюстрації, працював над створенням екслібрисів та різноманітних естампних технік.
Творчість ред.
В. Масик працював у жанрі живопису та графіки, зокрема книжкової ілюстрації, працював над створенням екслібрисів та різноманітних естампної технік.
В 1970—1980-ті роки створив серію краєвидів Київщини, Прибалтики, Криму, Карпат та Кавказу, виконаних темперою і пастеллю.
Твори ред.
- «Новий будинок у Косові» (1960 р.),
- «Цього не можна забути» (1967—1975 рр.),
- «Перший сніг» (1993 р.),
- «Місячна ніч у Трипіллі» (1963),
- «Седнів. Шевченківська липа» (1980),
- «На річці Снов» (1986, 1982),
- серії за мотивами поезій Тараса Шевченка (1961—1963 рр.) «Перебендя», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Садок вишневий коло хати», «Світає, край неба палає»,
- серії «Шевченківськими місцями», «Т. Г. Шевченко та його поезія»,
- численні ілюстрації до книжок, понад 120 екслібрисів.
Брав активну участь у створенні експозиції виставки «Архітектурний ансамбль Києво-Печерського історико-культурного заповідника».
Виставки ред.
Всеукраїнські (з 1954 р.), всесоюзні (з 1958 р.), закордонні (з 1963 р.).
В.Масик взяв участь у понад 400 виставках в Україні та майже у 100 за кордоном, а також влаштував понад 70 персональних.
Твори художника знаходяться в Державній Третьяковській галереї і багатьох художніх музеях України[1].
Нагороди ред.
Родина ред.
- Перша дружина Масик Любов (онучка Іллі Рєпіна, померла в 1950)
- Сини: Масик Олександр Володимирович (нар. 1947) — український художник та Масик Дмитро Володимирович (нар. 1952 від другого шлюбу)[2].
Смерть ред.
В. Масик помер 12 вересня 1996 року в Києві[3].
Література ред.
- Володимир Масик. Живопис. Графіка [Изоматериал]: альбом / упоряд.: О. Р. Безп'ятова, В. Т. Орлов. — Київ: Мистецтво, 1990. — 78 с. : ілюстр. — (Художники України). — ISBN 5-7715-0099-2
Посилання ред.
- Масик Володимир Ілліч // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 108-109.
- Масик Володимир Ілліч // ЕСУ
Примітки ред.
- ↑ Масик Владимир Ильич. Архів оригіналу за 27 травня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.
- ↑ Олександр Масик: «Живопис – це переплавка життєвих трагедій в радість буття». Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 29 квітня 2017.
- ↑ Масик Владимир Ильич. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 29 квітня 2017.