Відкрити головне меню

Кобаясі Масакі

Японський кінорежисер
(Перенаправлено з Масакі Кобаясі)

Маса́кі Кобая́сі (яп. 小林 正樹 Кобаясі Масакі, нар. 14 лютого 1916, Отару, Хоккайдо, Японія — пом. 4 жовтня 1996, Токіо, Японія) — японський кінорежисер, сценарист і продюсер. Лауреат низки національних і міжнародних фестивальних та професійних кінонагород .

Масакі Кобаясі
яп. 小林正樹
Masaki Kobayashi.jpg
Дата народження 14 лютого 1916(1916-02-14)
Місце народження Отару, Хоккайдо, Японія
Дата смерті 4 жовтня 1996(1996-10-04) (80 років)
Місце смерті
Токіо, Японія
Громадянство Японія Японія
Професія кінорежисер, сценарист, продюсер
Alma mater Університет Васеда
Роки активності 1941-1985
IMDb ID 0462030
Commons-logo.svg Кобаясі Масакі у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Масакі Кобаясі народився 14 лютого 1916 року в префектурі Хоккайдо. У юнацькі роки навчався в токійському університеті Васеда на філософському відділенні літературного факультету, вивчав мистецтво давньої Японії, Китаю, Південно-східної Азії, Індії, Греції. У 1941 році поступив асистентом режисера на кіностудію Офуне кінокомпанії Сьотіку. У січні 1942 року Масакі був призваний до армії. Служив у Маньчжурії в Харбіні. На знак протесту проти жорстокості війни він відмовлявся від всіляких підвищень у званні і увесь час служби залишався рядовим. Після закінчення бойових дій Кобаясі ще рік провів у таборі на Окінаві і лише в листопаді 1946 році повернувся на «Сьотіку». У 1947 році Кобаясі став асистентом режисера у Кейсуке Кіносіти, за час співпраці з яким написав декілька сценаріїв. У 1953 році Кобаясі заснував разом з Кобо Абе власну незалежну кіностудію Сін-ей-про.

Творча кар'єраРедагувати

Першим самостійним фільмом Масакі Кобаясі як режисера стала драма «Юність сина». Наступним фільмом став «Щирість» про любов підлітка, на якому сценаристом виступив Кейсуке Кіносіта. Проте Кобаясі хотів йти далі і знімати інше кіно, в результаті чого він йде з Сьотіку і разом з письменником Кобо Абе засновує незалежну кіностудію «Сін-ей-про», першим фільмом на якій став «За товстою стіною». Сценарій був написаний Кобо Абе за участю Кобаясі. Фільм присвячений військовій тематиці, точніше військовим злочинцям, які через те, що виконували наказ, стали злочинцями, а їхні безпосередні начальники «вийшли сухими з води». Проте фільм не виходив на екрани протягом трьох років через свій антиамериканізм.

Раніше цього фільму, у 1956 році, виходить «Я вас купую», що розповідає про молодого бейсболіста, одержимого жагою наживи: він приносить у жертву все, навіть особисті стосунки, заради грошей. У результаті він стає переможцем. У фільмі «Чорна річка» Кобаясі знову повертається до військової тематики. Цього разу він розповідає історію про корупцію на військових американських базах, які притягували до себе різних злодіїв, повій і азартних гравців.[1] Наймонументальнішим фільмом Кобаясі стала стрічка «Доля людська» — екранізація однойменного роману Дзюмпея Ґомікави[ru]. Екранізація була трилогією, кожна частина з якої тривала близько 3 годин. Фільм розповідає про пацифіста Кадзі, який був насильно завербований в армію і якого примушували вбивати китайців, беззаперечно підкоряючись начальству. Кобаясі хотів показати, як війна міняє людину, при цьому сам режисер неодноразово порівнював головного героя Кадзі, якого зіграв Тацуя Накадай, з собою під час служби в армії.[1]

У 1962 році виходить чорно-білий фільм Харакірі, що розповідає історію самурая, який продав свій меч, щоб допомогти сім'ї. Розорившись, самурай за традицією повинен вчинити харакірі, проте меч продано, і йому доводиться вчинити харакірі бамбуковим мечем. За цю ганьбу починає мстити тесть померлого, проте теж гине. Фільм отримав спеціальний Приз журі на 16-му Каннському міжнародному кінофестивалі[2]. У 1965 році виходить єдина робота режисера, позбавлена соціальних мотивів, — Кайдан[1] (фільм відомий також під назвою Повість про привидів) екранізація чотирьох творів Лафкадіо Хірна. Крім того, уперше для режисера фільм знімався в кольорі і повністю у студії. Особливе значення для фільму мали колір і музика (композитор Тору Такеміцу). Кожен з епізодів фільму мав свій домінуючий колір. Фільм був відзначений спеціальним Призом журі на 18-му Каннському кінофестивалі в 1965 році.

Кобаясі звертався і до телебачення, хоча не любив знімати в цьому форматі. Відомий його телесеріал «Скам'янілість», що також вийшов в кіноверсії. Сюжет серіалу оповідає про невиліковно хворого підприємця, що подорожує Європою. Особливий акцент робиться на внутрішніх переживаннях головного персонажа. У 1983 році виходить документальний фільм «Токійський суд», що містить документальні кадри Токійського процесу, хроніку війни в Маньчжурію, а також кадри Потсдамської конференції. Останнім фільмом Кобаясі став «Будинок без їжі», що зачіпає проблеми тероризму.

У 1969 році Масакі Кобаясі входив до складу журі 19-го Берлінського міжнародного кінофестивалю, очолюваного Йоганнесом Шаафом[en][3].

Помер Масакі Кобаясі 4 жовтня 1996 року в Токіо від гострого інфаркту міокарда на 81-му році життя.

ФільмографіяРедагувати

Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист Продюсер
1949 Примара Йоцуї Yotsuya kaidan  
1949 Зламаний барабан Yabure-daiko  
1952 Юність сина 息子の青春 / Musuko no seishun  
1953 Щирість まごころ / Magokoro  
1953 За товстою стіною Kabe atsuki heya  
1954 Три любові 三つの愛 / Mittsu no ai    
1954 Десь під величезним небом Kono hiroi sora no dokoka ni  
1955 Прекрасні дні 美わしき歳月 / Uruwashiki saigetsu  
1956 Я куплю вас あなた買います / Anata kaimasu  
1956 Джерело 泉 / Izumi  
1957 Чорна річка 黒い河 / Kuroi kawa  
1959 Доля людська. Фільм I 人間の條件・第一・第二部 / Ningen no joken I    
Доля людська. Фільм II 人間の條件・第三・第四部 / Ningen no joken II      
1961 Доля людська. Фільм III 人間の條件・完結篇 / Ningen no joken III      
1962 Харакірі 切腹 / Seppuku  
1962 Спадок からみ合い / Karami-ai  
1964 Кайдан 怪談 / Kaidan  
1967 Бунт самураїв (Повсталий) 上意討ち 拝領妻始末 / Jôi-uchi: Hairyô tsuma shimatsu  
1968 Японська молодь 日本の青春 / Nihon no seishun  
1970 Під стукіт трамвайних коліс Dodesukaden  
1971 Таверна зла いのちぼうにふろう / Inochi bô ni furô  
1975 Скам'янілість 化石 / Kaseki  
1979 Полум'яніюча осінь 燃える秋 / Moeru aki  
1983 Токійський суд (док.) 東京裁判 / Tokyo saiban    
1985 Будинок без їжі 食卓のない家 / Shokutaku no nai ie    
2000 Дора-хейта Dora-heita  

ВизнанняРедагувати

Нагороди та номінації Масакі Кобаясі[4]
Рік Категорія Фільм Результат
Венеційський міжнародний кінофестиваль
1960 Золотий лев Доля людська Нагорода
Премія Сан Джорджо Нагорода
Премія Пазінетті Нагорода
1967 Приз ФІПРЕССІ Бунт самураїв Нагорода
1985 Золотий лев Будинок без їжі Номінація
Премія «Майніті»
1962 Найкращий фільм Доля людська Нагорода
Найкращий режисер Нагорода
1963 Найкращий фільм Харакірі Нагорода
1968 Найкращий фільм Бунт самураїв Нагорода
1976 Найкращий фільм Скам'янілість Нагорода
1995 Спеціальна премія за його роботу Нагорода
Каннський міжнародний кінофестиваль
1963   Золота пальмова гілка Харакірі Номінація
Приз журі Нагорода
1965   Золота пальмова гілка Кайдан Номінація
Приз журі Нагорода
1969   Золота пальмова гілка Японська молодь Номінація
Британський інститут кінематографії
1967 Сазерленд Трофі Бунт самураїв Нагорода
Премія Kinema Junpo
1968 Найкращий фільм Бунт самураїв Нагорода
Найкращий режисер Нагорода
Премія «Блакитна стрічка»
1976 Найкращий фільм Скам'янілість Нагорода
1984 Токійський суд Нагорода
Берлінський міжнародний кінофестиваль
1985 Приз ФІПРЕССІ Токійський суд Нагорода
Премія Японської академії
1995 Спеціальна премія за творчість Нагорода

ПриміткиРедагувати

  1. а б в www.cinemasia.ru. Архів оригіналу за 4 березень 2016. Процитовано 30 листопад 2016. 
  2. Festival de Cannes: Harakiri. festival-cannes.com. Архів оригіналу за 2013-12-04. Процитовано 2009-02-27. 
  3. Berlinale 1969: Juries. berlinale.de. Процитовано 30.11.2016. 
  4. Нагороди та номінації Масакі Кобаясі на сайті IMDb(англ.)

ДжерелаРедагувати

  • КОБАЯСИ, Масаки // Кинословарь. В 2 т. / гл. ред. С. Ю. Юткевич. — М. : «Советская энциклопедия», 1966. — Т. 1 : А — Л.— С. 778 (рос.)
  • М. Теракопян. КОБАЯСИ, Масаки // Режиссерская энциклопедия. Кино Азии, Африки, Австралии, Латинской Америки / Т. Н. Ветрова. — М. : Материк, 2001. — С. 60-62. — ISBN 5-85646-053-7.

ПосиланняРедагувати