Вікіпедія

Марія Маєрова

(Перенаправлено з Марія Майерова)

Марі́я Ма́єрова (уроджена Марія Бартошова) (чеськ. Marie Majerová, нар. 1 лютого 1882(18820201), Увалі, поблизу Праги, — пом. 16 січня 1967, Прага) — чеська письменниця, журналістка, громадська діячка. Народний художник (діяч мистецтв) Чехословаччини (1947). Лауреат Державної премії імені К. Готвальда (1955).

Марія Маєрова
чеськ. Marie Majerová
Ім'я при народженнічеськ. Marie Bartošová[1]
ПсевдоRudolf Novotný[1] і Karel Zeman[1]
Народилася1 лютого 1882(1882-02-01)[5][2][…]
Úvalyd[5][6][…]
Померла16 січня 1967(1967-01-16)[2][3][…] (84 роки)
Прага, Чехословаччина[3][1][…]
ПохованняОльшанський цвинтар[8]
Країна Чехословаччина
 Долитавщина
Діяльністьписьменниця, журналістка, письменниця наукової фантастики, перекладачка, поетеса, політична діячка, редакторка, сценаристка
Знання мовросійська, німецька, французька і чеська[2]
Magnum opusQ41318290? і Sirénad
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини і Чеська соціал-демократична партія
РодичіVlastimil Tusard
У шлюбі зJosef Stivínd і Slavoboj Tusard
Автограф
Нагороди
IMDbID 0538083

Одна з основоположників чеської літератури соціалістичного реалізму.

Життєпис

ред.

Рано втратила батька, виховувалася в родині профспілкового активіста в місті Кладно. З молодості пов'язана з робочим рухом. Працювала покоївкою в Будапешті, потім друкаркою в Празі й навчалася у вечірній школі. У 1904 вийшла заміж за журналіста Йозефа Стівіна і з ним переїхала до Відня, де вони стали працювати в соціал-демократичній газеті «Dělnické listy». З 1904 по 1906 — жила у Відні й там стала учасником робітничого руху. У 1906—1907 — слухала лекції в Сорбонні, потім повернулася на батьківщину.

Стала анархісткою. В 1908 році вступила до Соціал-демократичної партії. Після поділу соціал-демократичної партії в 1921 році стала однією із засновників КПЧ — Комуністичної партії Чехословаччини (Komunistická strana Československa — Czechosłowacka Partia Komunistyczna).

Входила до групи С. К. Неймана (1875—1947), одного із засновників КПЧ і творця пролетарської поезії Чехословаччини.

До 1928 працювала редактором друкованого органу КПЧ — комуністичної газети «Rudé právo». Співпрацювала з рядом чехословацьких газет і журналів («Ženské list», «Právo lidu», «Dělnický listý», «Čin»).

У 1929 році була виключена з КПЧ разом з рядом інших письменників-комуністів (Іван Ольбрахт, Владислав Ванчура, Ярослав Сейферт, Станіслав Костка Нейман, Гелена Малірова, Йозеф Гора) за «Маніфест семи» з критикою Готвальда, звинувачена в «ліквідаторському виступі семи письменників проти обраного на 5 з'їзді нового партійного керівництва і нової лінії КПЧ». У тому ж році тимчасово покинула країну.

За часу німецької окупації не могла публікуватися. Перебувала під наглядом поліції. Після війни повернулася до літературної роботи й журналістики.

Творчість

ред.

Літературну діяльність розпочала в 1904. Авторка романів, збірок повістей та оповідань, книг нарисів, прози для дітей.

Основна тема творів — історія робочого і революційного руху в Чехії. Багато романів та оповідань присвячені проблемі звільнення жінки від сімейних, побутових та моральних догм і традицій буржуазного суспільства (роман «Невинність», 1907, оповідання «Страстоцвіти», 1920 і ін.). У романі «Найпрекрасніший світ» (перек. на російську 1929 р.) показаний образ жінки-соціалістки, яка бере участь в робітничому русі.

Маєрова — одна з кращих есеїсток Чехословаччини. Крім романів та оповідань, М. Маєрова написала ряд нарисів, зібраних в книгах: «Словаччиною», «Америка», «На другий день революції» і ін.

Бібліографія

Соціально-психологічна проза

  • «Невинність» (1907) (екранізований в 1937 режисером О. Вавра),
  • «Дочки землі» (1918),
  • «З полів і гір» (1919),
  • «Мученики» (1921),
  • «Кращий зі світів» (1923),
  • «Сирена» (1935),
  • «Шахтарська балада» (1938)
  • «Разом заради життя»

Книги для дітей

  • Bruno, čili dobrodružství německého hocha na české vesnici) 1930),
  • Robinsonka (1940),
  • Zlatý pramen,
  • Zázračná hodinka,
  • Rudá vlčata,
  • Čarovný svět,
  • Veselá kniha zvířátek,
  • Nespokojený králíček.

Репортажі та нариси

  • Dojmy z Ameriky (1920),
  • Africké vteřiny-život obyvatel Tuniska, Alžírska a Maroka / Maghrebu pod jhem francouzských kolonizátorů,
  • Vítězný pochod-dojmy a okouzlení z návštěv SSSR od r. 1924
  • Zpívající Čína

Роман Маєрової «Сирена», що оповідає про боротьбу гірників за свої права, був екранізований режисером Карелом Стекли й в 1947 році успішно демонструвався на 8-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, отримавши Великий міжнародний приз Венеції.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Майерова Мария // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ а б в Берлінська академія мистецтв — 1696.
  5. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119016958 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ а б Blumesberger S. Handbuch der österreichischen Kinder- und Jugendbuchautorinnen — 2014. — Vol. 2. — S. 721–722. — ISBN 978-3-205-78552-1
  7. ↑ The Fine Art Archive — 2003.
  8. ↑ BillionGraves — 2011.

Література

ред.
  • Літературна енциклопедія. — У 11 т .; М .: видавництво Радянська енциклопедія, Художня література. За редакцією В. М. Фриче, А. В. Луначарського. 1929—1939.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Маєрова&oldid=38193124