Марія Екіер
Марія Екіер (нар. 4 травня 1943, Варшава, Польща) — польська дизайнерка, ілюстраторка та авторка дитячих книг[2].
| Марія Екіер | |
|---|---|
| Народилася |
4 травня 1943[1] (80 років) Варшава, Генеральна губернія, Третій Рейх |
| Діяльність | письменниця |
| Alma mater | Академія образотворчих мистецтв у Варшаві |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Мати Марії Екіер була Данута Шафлярська, відома польська акторка кіно і театру, перша зірка польського кіно[3]. Батько, художник Ян Екіер, відомий польський піаніст, композитор, редактор, видавець та неодноразовий член комісії з конкурсів Шопена[4].
1 серпня 1944 року, коли Марії Екіер було 15 місяців, спалахнуло Варшавське повстання. Майбутня ілюстраторка перебувала з батьками в квартирі своїх друзів на вулиці Польна 36. Завдяки допомозі друга їм вдалося безпечно дістатися звідти до тимчасового притулку[5]. Під час повстання вона захворіла на дизентерію[6].
Виховувалась в родині, нерозривно пов'язаній з культурою та мистецтвом, що сприяло розвитку мистецьких здібностей Марії Екіер. У 1966 році художниця розпочала навчання в Академії образотворчих мистецтв (ASP) у Варшаві[2]. У 1971 році вона отримала диплом з відзнакою в студії професора Яна Марціна Шансера та професора Юліана Пальки на факультеті графічного мистецтва[7]. Спеціалізувалася на книжковій графіці, створювала дизайн обкладинок книг та плакатів[8].
Екіер зізнається, що після закінчення Академії мистецтв вона мало що знала про ілюстрації та пізніше все дізналася сама[9]. Її головним натхненням стали роботи досвідчених ілюстраторів. Вона розглядала твори Стасиса Ейдридгевічуса та Юзефа Вілконя як зразки для наслідування[8].
Вибрані книжкові публікації, проілюстровані художницею ред.
Джерело: біографія на римський портал[10]
- Про собаку, яка мала хлопчика, Клара Ярунькова, 1977 рік.
- Де боб? Зофія Богуславська, 1977 рік.
- Лісові рослини лікарські, Марія Полаковська, 1977 рік.
- Собака і кішка, Ігор Сикірицький, за Ованом Туманяном, 1978 рік.
- Літня пригода, Ірина Гуро, переклад з рос. Владислав Козловський, 1980.
- Острів народження, Марія Єва Леткі, 1990 рік.
- Чудовисько, Марія Єва Леткі, 1992.
- Що сталося з нашою казкою, Ганна Кралл, 1994 рік.
- Не плач, кізонька, Сергій Михалков, 1996.
- Dębołki, Джоанна Кульмова, 1998.
- Добрий монстр не є злий, Анна Оничимовська, 2000 рік.
- Принцеса в короні, Марія Єва Леткі, 2005.
- Чарівниця та інші казки, Малгожата Стшавковська, 2006.
- Польські казки та легенди, добір Гжегож Лещинський, графічний дизайн Гражина Ланге, 2006 р.
- Що кому сниться і навіть не сниться, Джоанна Кульмова, 2006 рік.
- Таємничі пригоди Кубуся, Мацей Орлов, 2007.
- Папрох, Еліза Піотровська, 2010.
- Китайський кіт, Міка Валтарі, 2011 рік.
Книги ред.
Марія Екіер також написала та ілюструвала дві книги:
- Кіт жмурить золоті очі, 2008 рік.
- Злотий нуль в зеніті, 2014 рік.
Нагороди та відзнаки ред.
Джерело : біографія на WP[11]
- Срібна коза (1991).
- Відзнака у конкурсі PS IBA «Книжкаа року» (1993).
- Відзнака PTWK у конкурсі найкрасивіша книга року (1997).
- БІБ-плакат (1999).
- Внесення до міжнародного списку відзнак МБА (1999).
- Взнання у конкурсі «Сучасне польське книжкове мистецтво» (2000).
- Друге місце на Бієнале ілюстрації (2004).
- Відзнака у конкурсі «Книга року PS PS» (2005).
- Нагорода на конкурсі PTWK «Найкрасивіші книги року» (2008).
- Книга року PS IBBY (2014).
Примітки ред.
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ а б [1], B. Petrozolin-Skowrońska, "Ludzie polskiej książki. Maria Ekier."
- ↑ Danuta Szaflarska. Życie i twórczość. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ jan-ekier#zycie-tworczosc Jan Ekier. Życie i twórczość.
- ↑ Powstańcze biogramy: Danuta Szaflarska. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Szaflarska. Grać, aby żyć [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]. weekend.gazeta.pl [dostęp 2019-10-14]
- ↑ Maria Ekier – autorka tekstu oraz ilustracji. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ а б H. Diduszko, Subtelność i elegancja. O ilustracjach Marii Ekier, «Poradnik Bibliotekarza», 2009, nr 12, s. 4
- ↑ Diabeł mnie podkusił. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Ekier Maria. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Maria Ekier. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
Посилання ред.
- Марія Екіер [Архівовано 25 березня 2020 у Wayback Machine.] . lubimyczytac.pl