Відкрити головне меню

Маріуполь (базовий тральщик)

U331 «Маріуполь»
Тральщик Маріуполь.jpg
Служба
Тип/клас базовий тральщик
Держава прапора Україна Україна
Належність ВМС ЗС України
Корабельня СБЗ «Авангард», Петрозаводськ СРСР СРСР
Закладено 13 травня 1977 року
Спущено на воду 20 квітня 1978 року
Введено в експлуатацію 29 грудня 1978 року
Виведений зі складу флоту 7 листопада 2012 року
Статус виведений зі складу флоту
Ідентифікація
Емблема Chevron-minesweeper-Mariupol.svg
Параметри
Тоннаж нормальний — 427 т,
повний — 460 т
Довжина 49 м
Ширина 8,8 м
Осадка 2,45 м
Технічні дані
Рухова установка ГЕУ 2 дизелі ДРА-210А по 1100 к.с.
ЕЕУ 3 дизель-генератори
ДГРА-100/1500, ДГРА-50/1500 — 350 кВт
Гвинти 2 гвинти фіксованого кроку в насадках
Швидкість повного ходу — 14 вузлів
економічного ходу — 10 вузлів
Автономність плавання 1500 миль (10 вузловим ходом)
15 діб по запасах провізії
Екіпаж 45 осіб, у тому числі 5 офіцерів
Озброєння
Артилерія 1х2 30-мм АУ АК-230М
(1000 пострілів),
1х2 25-мм 2М-3М
(1000 пострілів)
Торпедно-мінне озброєння трали ГКТ-2, АТ-6,ПЭМТ-4, СТ-2, ТС-1, КИУ-1 або ін.,
міноскидач на 6 ГБ або морських мін
Зенітне озброєння 2х4 ПУ ПЗРК МТУ-4 «Стрела-3»
(20 ракет 9К32)

«Маріуполь» (U331) — базовий тральщик проекту 1265 (шифр «Яхонт», англ. Sonya class за класифікацією НАТО) корабель протимінної оборони прибережного плавання Військово-Морських Сил України. У ВМФ СРСР носив назву «Оренбургський комсомолець», а з 15 лютого 1992 року — БТ-126.

Особливості проектуРедагувати

Базові тральщики проекту 1265 — спеціалізовані кораблі, призначених для виконання завдань протимінної оборони зовнішніх рейдів військово-морських баз і пунктів базування, а також загонів бойових кораблів, конвоїв, окремих кораблів і суден в прибережних водах шляхом пошуку та виявлення морських якірних і донних мін, їх тралення та знищення, а також постановки оборонних мінних загороджень.

Проект 1265 базового тральщика був розроблений у 1968 році Західним проектно-конструкторським бюро (м. Ленінград). Тактико-технічним завданням передбачалися два варіанти тральщика — 1265П з склопластиковим корпусом і 1265Д з дерев'яним корпусом. Технічний проект був виконаний і затверджений в обох варіантах за матеріалом корпусу, але тогочасна промисловість СРСР не змогла забезпечити виробництво склопластика з необхідними характеристиками. В результаті будувалися кораблі тільки з дерев'яними корпусами, з склопластиковим захисним покриттям.

Бойова ефективність тральщика в порівнянні з попередніми проектами істотно зросла. Новий вид протимінного зброї, яким стали оснащувати кораблі цього проекту, забезпечував пошук, виявлення і знищення мін і вибухонебезпечних предметів попереду за курсом корабля. Такий технічний засіб отримав назву комплексного шукача-знищувача мін (КШЗ, рос. КИУ) КИУ-1. Крім того, була залишена можливість використання цілої групи контактних і неконтактних тралів, а також шнурових зарядів: глибоководних контактних тралів (ГКТ-2), поверхневих (ТС-1), акустичних тралів (АТ-6), електромагнітних тралів (ПЕМТ-4, СТ-2) та ін.

Морські тральщики проекту 1265 будувалися Петрозаводським і Владивостокським суднобудівними заводами з 1972 до 1994 року. 1265 став самим чисельним післявоєнним проектом базових тральщиків. Усього було побудовано близько 70 кораблів даного типу.

Історія корабляРедагувати

Морський тральщик з заводським номером 117 був закладений в елінгу суднобудівного заводу «Авангард» в Петрозаводську 13 травня 1977 року. Спущений на воду 20 квітня 1978 року. Зарахований в списки кораблів Військово-морського флоту СРСР 29 грудня 1978 року. Наказом головнокомандувача ВМФ зарахований до складу Чорноморського флоту.

Корабель, який носив назву «Оренбургський комсомолець» входив до складу 31-го дивізіону тральщиків 68-ї бригади кораблів ОВР ЧФ. 15 лютого 1992 року отримав найменування БТ-126.

1 серпня 1997 року БТ-126 року увійшов у склад Військово-Морських Сил України, де отримав назву «Маріуполь» на честь однойменного українського міста з присвоєнням бортового номера U331.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 878-р від 07.11.2012, у зв'язку із закінченням встановлених строків служби, втратою тактико-технічних характеристик та недоцільністю відновлення корабель був виключений зі складу Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

В даний час корабель знаходиться у відстої в пункті базування Новоозерне.

Кораблем у складі ВМС України командували:

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Кузык Б.Н., Никольский В.И., Новичков Н.Н. Военные флоты мира. Справочник. — Москва : Национальный центр научно-технической информации, 2005. — 1250 с. — ISBN 5-98384-005-3.
  • Заблоцкий В.П., Костриченко В.В. Корабли и суда военно-морских сил Украины (краткий справочник). — Донецк : Украинский культурологический центр, 1998. — 40 с. — ISBN 966-95347-2-0.
  • Jane's Fighting Ships 2009—2010. — London, United Kingdom : Jane's Information Group, 2009. — ISBN 0-71062-623-1.

ДжерелаРедагувати