Маріно Ольга Вікторівна

українська художниця декоративного текстилю

Ольга Вікторівна Маріно́ (нар. 24 березня 1955, Мукачево) — українська художниця декоративного текстилю; член Спілки дизайнерів України з 1996 року (у 2006—2013 роках Голова Правління Київського територіального міського осередку; нині член Правління[1]) та Київської організації Національної спілки художників України[2] з 2006 року. Заслужений діяч мистецтв України з 2008 року[3].

Маріно Ольга Вікторівна
Народження 24 березня 1955(1955-03-24) (69 років)
Мукачеве, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Київський державний художній інститут (1983)
Діяльність художниця
Член Спілка дизайнерів України і Національна спілка художників України
Нагороди
заслужений діяч мистецтв України

З біографії ред.

Народилася 24 березня 1955 року в місті Мукачево Закарпатської області (нині Україна). 1983 року закінчила факультет теорії та історії мистецтва Київського художнього інституту.

Творчість ред.

Авторка гобеленів, міні-гобеленів, колажів, інсталяцій, експериментальної текстильної пластики, артоб'єктів. Серед робіт:

  • колажі: «Блакитна фреска» (1997), «Усупереч ночі» (1998), полі­птих «Жниварські пісні» (2006), «Стан літа» (2009);
  • гобелени: «Порожність самотності» (1997), «Ландшафт райського міста» (2003), «Полювання на перламутр» (2004), диптих «Світле свято» (2007), «Всесвіт» (2010), «Червона рута» (2011), «А риби все знають», «Звуки джамбе» (обидва — 2012), «Енергія благополуччя» (2013); серія гобеленів «У просторі квадрата» (2004);
  • ліжник «Сучасна верета» (2000);
  • артоб'єкти: «Збирання золотого дощу» (2007), «7 × 12» (2013), «Ти не один. Я поруч» (2016).

Учасниця всеукраїнських художніх виставок з 1993 року, зокрема:

  • Всеукраїнського арт-про­­єкту «Декоративне мистецтво України кінця ХХ століття. 200 імен» у Києві (2003) та Парижі (2004);
  • Всеукраїнського трієнале художнього текстилю у Києві (від 2004);
  • Міжнародної україно-японської виставки художнього текстилю у Херсоні (2011)

Персональні виставки відбулися у Києві у 1997—1999, 2001, 2003, 2005, 2010 роках, Відні у 1998 році, Афінах у 2004 році, Чернівцях у 2010 році.

Авторка статті в Енциклопедії сучасної України про Марію Барміну[4].

Примітки ред.

Література ред.