Маріка мозамбіцька
| Маріка мозамбіцька | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cinnyris neergaardi C. H. B. Grant, 1908 | ||||||||||||||||
![Ареал виду[2][3]](/wiki/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Cinnyris_neergaardi,_verspreiding,_a.png) Ареал виду[2][3] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Nectarinia neergardi (C. H. B. Grant, 1908) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ма́ріка мозамбіцька[4] (Cinnyris neergaardi) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[5]. Мешкає в Мозамбіку і Південно-Африканській Республіці.
Опис ред.
Мозамбіцька маріка — дрібний птах з відносно коротким дзьобом. У дорослого самця голова, спина і горло зелені, металево-блискучі, крила чорні, надхвістя синє, хвіст коричнювато-чорний. Груди поцятковані жовтими плямками. На грудях вузька синя смуга, нижня частина грудей яскраво-червона, живіт чорний. У дорослих самиць голова і верхня частина тіла сірувато-коричневі, надхвістя оливково-коричневе, хвіст темно-коричневий. Над очима світлі «брови», нижня частина тіла бліда, сірувато-коричнева. Очі темно-карі, дзьоб і лапи чорні. Молоді птахи подібні до самиць.
Самиці мозамбіцької маріки мають коричневу верхню частину тіла і жовтувато-сіру нижню частину тіла. Молоді птахи подібні до самиць. Нижня частина тіла у самиць південної маріки сіріша, ніж у самиць капських нектарок, і тьмяніша, ніж у самиць брунатних нектарок.
Поширення і екологія ред.
Ареал мозамбіцької маріки обмежений вузькою прибережною смугою від Інямбане на півдні Мозамбіку до міста Ричардс-Бей на півночі Південно-Африканської Республіки в провінції Квазулу-Наталь. У Мозамбіку мешкає дві популяції мозамбіцьких марік: одна на півночі від річки Лімпопо, друга на південь від Мапуту. Вони живуть у сухих саванах і рідколіссях, у чагарникових заростях і в садах. Мозамбіцькі маріки живляться нектаром, комахами і павуками. Іноді вони приєднуються до змішаних зграй птахів разом з аметистовими нектарцями.
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція мозамбіцьких марік становить від 3300 до 6700 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Cinnyris neergaardi. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
- ↑ Parker, Vincent (1999). The atlas of the birds of Sul Do Save, Southern Mozambique. Cape Town: Avian Demography Unit & The Endangered Wildlife Trust. ISBN 0620242663.
- ↑ Hockey, P. A. R.; Dean, W. R. J.; Ryan, P. G. (2005). Roberts Birds of Southern Africa (вид. 7th). Cape Town: Trustees of the John Voelcker Bird Book Fund. с. 991—992. ISBN 0-620-34053-3.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
Джерела ред.
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa, ISBN 1-86872-721-1
Посилання ред.
- Neergaard's Sunbird species text in The Atlas of Southern African Birds [Архівовано 3 травня 2014 у Wayback Machine.].
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |