Маріанна Гайніш
Маріанна Гайніш (нім. Marianna Hainisch, до шлюбу Пергеріст; 25 березня 1839, Баден (Нижня Австрія) — 5 травня 1936, Відень) — австрійська громадська діячка, феміністка, суфражистка, засновниця і лідерка австрійського жіночого руху. Мати другого федерального президента Австрії Міхаеля Гайніша.
| Маріанна Гайніш | |
|---|---|
| нім. Marianna Hainisch | |
 | |
| Народилася |
25 березня 1839[1][2][…] Баден, Нижня Австрія, Австрія[4][5] |
| Померла |
5 травня 1936[1][2][…] (97 років) Відень, Федеративна держава Австрія[1][4][5] |
| Країна |
 Австрія |
| Діяльність | активістка за права жінок, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу |
| Знання мов | німецька |
| У шлюбі з | Michael Hainischd |
| Діти | Міхаель Гайніш |
Біографія ред.
Була дружиною промисловця і матір'ю двох дітей.
З 1870 року брала активну участь у жіночому русі. Її інтерес до нього був обумовлений соціальними труднощами сім'ї. Справи чоловіка збанкрутували, а Маріанна не змогла знайти роботу. Їй також було відмовлено в професійному навчанні.
М. Гайніш стала засновницею буржуазного крила жіночого руху в Австрії. Її опоненткою із соціал-демократичного табору була Адельгейд Попп.
Гайніш виступала, перш за все, за створення реальних гімназій для дівчаток і надання можливості жінкам здобувати вищу освіту. Організувала шестикласну приватну школу. В 1892 році заснувала першу в німецькомовних країнах школу для дівчаток.
З 1902 по 1918 рік була головою заснованого нею Об'єднання австрійських жіночих спілок. Після закінчення Першої світової війни Маріанна Гайніш як спадкоємиця Берти фон Зуттнер, діячки міжнародного пацифістського руху, присвятила себе боротьбі за мир, а після смерті фон Зуттнер, в 1914 році стала керівницею Комісії з миру Федерації австрійських жіночих спілок.
За ініціативою Маріанни Гайніш, починаючи з 1924 року, в Австрії святкується День матері.
Вибрані публікації ред.
- Zur Frage des Frauenunterrichts, Vortrag gehalten bei der dritten General-Versammlung des Wiener Frauen-Erwerb-Vereines, 1870
- Die Brodfrage der Frau, 1875
- Ein Mutterwort über die Frauenfrage, 1892
- Frauenarbeit, 1911
- Die Mutter, 1913
- Autobiografie, 1929
- Das Buch des Hauses. Modernes Auskunftswerk für alle Mitglieder des Haushaltes, 1932.
- Neuausgabe zum 80. Todestag Hainischs
Пам'ять ред.
- У 1967 році в Бадені на її честь встановлено пам'ятник.
- У 1989 році пошта Австрії випустила пам'ятну марку, присвячену 150-річчю від дня народження М. Гайніш.
- У 2002 році у Відні на її честь названо вулицю.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116393289 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в FemBio database
- ↑ а б в Енциклопедія Брокгауз
- ↑ а б Schmid-Bortenschlager S., Schnedl-Bubeniček H. Österreichische Schriftstellerinnen 1880–1938: Eine Bio-Bibliographie — Stuttgart: Akademischer Verlag Hans-Dieter Heinz, 1982. — S. 69. — ISBN 978-3-88099-123-1
- ↑ а б Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 40. — ISBN 978-3-9503655-5-9
Література ред.
- Воцелка Карл. Історія Австрії. Культура, суспільство, політика. 2002
- Wielka Encyklopedia Powszechna PWN (пол.)
Посилання ред.
- Біографія [Архівовано 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)