Марфівка (Керченський район)
населений пункт в Україні
Ма́рфівка (до 1860 року — Давут-Елі, крим. Davut Eli) — село в Україні, у Керченському районі Автономної Республіки Крим. Неподалік села протікає річка Узунлар, від назви села походить також назва місцевого Марфівського озера.
| село Марфівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Керченський район |
| Рада | Марфівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA01100350010060639 |
| Облікова картка | Марфівка |
| Основні дані | |
| Населення | 1 235 осіб |
| Поштовий індекс | 98246 |
| Телефонний код | +380 6557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 45°11′53″ пн. ш. 36°5′29″ сх. д. / 45.19806° пн. ш. 36.09139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
39 м[1] |
| Водойми | Марфівське озеро, річка Узунлар |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Марфівка, вул. Леніна, 13а |
| Карта | |
  Марфівка | |
 Марфівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Археологічні розвідки
ред.Неподалік Марфівки виявлено залишки поселення доби пізньої бронзи, тут же і поблизу Новоселівки — двох античних поселень IV—III ст. до н. ери.[2]
Історія
ред.Станом на 1886 рік у болгарській колонії Марфівка Кишлавської волості Феодосійського повіту Таврійської губернії мешкало 695 осіб, налічувалось 61 дворове господарство, існували православна церква, школа та лавка[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1358 осіб (712 чоловічої статі та 646 — жіночої), з яких 1300 — православної віри[4].
Постаті
ред.- Ібадуллаєв Ленур Алімович (1992—2018) — боєць Добровольчого Українського Корпусу. Учасник російсько-української війни.
Примітки
ред.
- ↑ weather.in.ua
- ↑ Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-218. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
Джерела
ред.- В краю керченських ногайців (рос.) [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |