Марселла Сембріх
Марсе́лла Се́мбріх (Пракседа Марселіна Коханська-Сембріх, у шлюбі Стенґель (англ. Stengel); пол. Marcelina Prakseda Kochańska-Sembrich; 15 лютого 1858, Вишнівчик, Тернопільщина — 11 січня 1935, Нью-Йорк) — польська оперна співачка (колоратурне сопрано) та викладачка вокалу.
| Марселла Сембріх | |
|---|---|
| Kochańska-Sembrich Marcelina Prakseda | |
 | |
| Марселла Сембріх | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 лютого 1858[1][2][…] |
| Місце народження | Вишнівчик, Тернопільщина |
| Дата смерті | 11 січня 1935[1][2][…] (76 років) |
| Місце смерті | Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1][4] |
| Роки активності | 1883—1917 |
| Громадянство |  Австрійська імперія → .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  США |
| Національність | полька |
| Професія | оперна співачка |
| Освіта | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка[4] |
| Праця в операх | Метрополітен-опера |
| Співацький голос | колоратурне сопрано |
| Інструменти | фортепіано[4], вокал[d][4] і скрипка[4] |
| Жанри | опера[4] |
| Псевдоніми | Marcella Sembrich[4] |
| Заклад | Джульярдська школа[4] і Кертісовий інститут музики[4] |
 Файли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Перші уроки музики одержала вдома і вже у 12-річному віці виступала на публічних концертах, граючи на скрипці та фортепіано.
Співу вчилася у Відні у педагога В. Рокитянського. В австрійській столиці познайомилася з композитором Ференцом Лістом, який порадив їй зосередитися саме на вокалі. Успішний оперний дебют Марселли Сембріх відбувся на афінській оперній сцені. Потім співала в Мюнхені, Дрездені.
У 1880 році підписала контракт з Королівською оперою в Лондоні й співала в «Ковент Гарден». Гастролювала в Австрії, Росії, Скандинавії, Франції, Іспанії.
У 1883 році дебютувала у Метрополітен-опера в Нью-Йорку, а в 1898—1909 мала постійний контракт до кінця співацької кар'єри. Концертну діяльність вела до 1917 року, педагогічну — до 1935. Працювала професором співу в музичних школах Нью-Йорка (від 1914) та Філадельфії (від 1924).
У штаті Нью-Йорк на березі озера Георга є музей Марцеліни Зембріх, де зберігаються її портрети, фонозаписи та інші експонати, що репрезентують життєвий та творчий шлях талановитої співачки.
1930 в журналі «Музика» (США) опубліковані спомини Марцеліни Коханської-Сембріх про її артистичну працю.
Примітки
ред.- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #117469513 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б в г д е ж и к Grove Music Online — OUP. — doi:10.1093/GMO/9781561592630.ARTICLE.25382
Джерела
ред.- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Гуцал П., Пиндус Б., Ткачов С., Ханас В. Коханська-Сембріх Марцеліна Пракседа // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 204. — ISBN 966-528-199-2.
- Зембріх Марчелла // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 147.
Посилання
ред.- Сайт музею Марселли Сембріх [Архівовано 17 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- «З колекції рідкісних записів» [Архівовано 10 жовтня 2014 у Wayback Machine.] «Марцеліна Зембріх-Коханська». Радіопередача з циклу М.Малькова (рос.)
|
Це незавершена стаття про співака чи співачку опери. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |