Вікіпедія

Марко Ігор Іванович

Ігор Іванович Марко (нар. 29 червня 1965, Червоноград, Львівська область — пом. 16 листопада 2006, Рівне, Рівненська область) — український мотогонщик, брав участь у змаганнях зі спідвею. Багаторазовий чемпіон України в особистому заліку, чемпіон України в командному заліку. Майстер спорту міжнародного класу. Чемпіон Європи серед юніорів, чемпіон СРСР серед юніорів, володар Кубку дружби, багаторазовий чемпіон СРСР в командному заліку, чемпіон СНД в командному заліку, чемпіон відкритого командного чемпіонату Росії, чемпіон командного чемпіонату Фінляндії.

Ігор Марко
Ігор Іванович Марко
Загальна інформація
Національність Україна українець
Громадянство  СРСР
 Україна
Народження 29 червня 1965(1965-06-29)
Червоноград, УРСР
Смерть 16 листопада 2006(2006-11-16)
Рівне, Україна
Спорт
Країна  СРСР і  Україна
Вид спорту спідвей
Дисципліна спідвей (мотоспорт)
Участь і здобутки
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марко.

Біографія ред.

Ігор Марко народився 29 червня 1965 року в Червонограді. Завдяки старшому брату потрапив у секцію мотокросу. Після смерті брата Ігор зацікавився мотокросом. З 13 років почав займатися спідвеєм.

 
Ігор Марко (ліворуч) і Володимир Трофимов, 2003 рік

Першим тренером Ігоря Марка був володар кубка СРСР 1980 року, чемпіон СРСР 1981 року на 1000-метровому треку Анатолій Миронов.

У 1978 році 13-річний Ігор Марко зайняв третє місце в особистій першості Львівської області із зимового мотокросу. Згодом був запрошений до рівненського клубу «Сигнал». Триразовий чемпіон Радянського Союзу в командному заліку 1985, 86-го та 87-го років. У 1986 році завоював титулу чемпіона Радянського Союзу в особистому заліку серед юніорів та володаря кубка соціалістичних країн. У тому ж році на рівненському мототреці здобув титул Чемпіона Європи серед юніорів. З того часу жив у Рівному. Став чемпіоном СНД у командному заліку в 1992 і 1996 роках.

Ігор Марко неодноразовий фіналіст континентальних фіналів Чемпіонату Світу. Неодноразово стартував у командній першості Росії. Починав у Владивостоку, пізніше — в тольяттінській «Мега-Лада» і чемпіонський титул 1996 року, потім виступав за «Салават» з однойменного міста.

Дорожньо-транспортні пригоди за участю мотогонщика ред.

Весною 2006 року у Рівному зіткнувся з рекламним щитом, намагаючись уникнути зіткнення з зустрічним автомобілем. Ігор Марко і його пасажирка провели кілька днів в лікарні. 9 червня того ж року Ігор, що був за кермом «Chevrolet», неподалік Рівненської обласної лікарні не пропустив автомобіль марки «Škoda», яка належала міліції. Спідвеїст з переломами потрапив у лікарню, а його пасажир Віктор Сурхаєв, який був у 1980-ті роки гонщиком рівенської команди «Сигнал», загинув. Двоє працівників УМВС одержали незначні травми, а водій «Škoda» потрапив до лікарні.[1]

Смерть ред.

3 листопада 2006 року у Рівному на території школи випадковими перехожими Ігор був знайдений з тяжкими травмами голови. Через два тижні, 16 листопада, Ігор Марко помер. 18 листопада 2006 року на рівненському «Мототреці» відбулося прощання зі спідвеїстом.[1][2] Похований на цвинтарі «Молодіжне» міста Рівне.

У день похорону Ігоря була проведена акція «Салют пам'яті Ігоря Марко». У Салаваті, Октябрському, Даугавпілсі і по всій Австралії, о 14.00 за київським часом, усі, хто не зміг взяти участь у похороні Ігоря, ревом своїх моторів попрощалися з великим майстром спідвею.

Пам'ять ред.

19 червня 2015 року у виставковій залі Міського Будинку Культури (парк Шевченка) за підтримки міської влади була відкрита виставка пам'яті Ігоря Марка.[3]

Титули та досягнення ред.

Ігор Марко — чемпіон у командному заліку України (у складі червоноградської команди «Технікс»), Росії (у складі «Мега Лада»-1), Фінляндії (у складі «Нева», Санкт-Петербург), СРСР (у складі рівненського «Сигналу»), СНД (у складі команди «Фантастика», Рівне).

Європа і світ ред.

 
Ігор Марко у 2005 році
  • Чемпіон Європи серед юніорів — 1986 рік (Рівне, СРСР).
  • Учасник фіналу чемпіонату Європи серед юніорів — 1985 рік (Абенсберг (Німеччина) — 11-е місце).
  • Володар «Кубку Дружби» — 1986 рік (в особистому заліку).
  • Учасник континентального фіналу особистого чемпіонату світу — 1996 рік (Абенсберг (Німеччина) — 16-е місце).
  • Учасник фіналу особистого чемпіонату Європи — 2003 рік (Мшено (Чехія) — 5-е місце).

СРСР та СНД ред.

  • Чемпіон СРСР серед юніорів — 1986 рік.
  • Віце-чемпіон СРСР серед юніорів — 1985 рік.
  • Бронзовий призер Кубка СРСР серед пар — 1988 рік (у складі «Сигнал», Рівне).
  • Чемпіон СРСР у командному заліку (3) — 1985, 1986, 1987 роки (у складі клубу «Сигнал», Рівне).
  • Чемпіон СНД в командному заліку — 1992 рік (у складі клубу «Фантастика», Рівне).
  • Чемпіон відкритого командного чемпіонату Росії — 1996 рік (у складі клубу «Мега-Лада-1», Тольятті).
  • Срібний призер відкритого командного чемпіонату Росії — 1997 рік (у складі клубу «Мега-Лада», Тольятті).

Україна ред.

  • Чемпіон України в особистому заліку — 1996, 2001, 2006 роки.
  • Чемпіон України в командному заліку — 2004 рік (у складі клубу «Технікс», Червоноград).
  • Срібний призер особистого чемпіонату України — 1994, 1995, 2002 року.
  • Бронзовий призер особистого чемпіонату України — 1993 року.
  • Срібний призер чемпіонату України серед пар — 2002 рік (у складі клубу «Технікс», Червоноград).
  • Срібний призер Кубка України — 2003 рік.

Команди, за які виступав ред.

Україна ред.

«Строитель» (Червоноград), «Технікс» (Червоноград), «Галметал» (Червоноград), «СКА-Спідвей» (Львів), «Спідвей-Клуб Трофимов» (Рівне), «Рівне-Україна» (Рівне), «Ситал» (Володимирець).

Росія ред.

«Восток» (Владивосток) (1994—1995), «Мега-Лада» (Тольятті) (1996—1997), «Салават» (Салават) (2001—2004), «Нева» (Санкт-Петербург).

Польща ред.

«CemWap» (Ополе) (1996), «Wybrzeze» (Гданськ) (1997 год), «LKZ» (Люблін) (1998 год), «GKM» (Грудзьондз) (2002), «KSZ» (Коросно) (2003).

Латвія ред.

«Локомотив» (Даугавпілс).

Див. також ред.

Особистий чемпіонат України зі спідвею

Примітки ред.

  1. ↑ а б Кому Марко переїхав дорогу?. Рівне вечірнє. Архів оригіналу за 21.01.2016. Процитовано 29 січня 2016.
  2. ↑ Ігор Марко два тижні пролежав у комі. Gazeta.ua. Архів оригіналу за 21.01.2016. Процитовано 29 січня 2016.
  3. ↑ Выставка памяти Игоря Марко и воспоминания ветеранов (ФОТО). http://automoto.rv.ua/. Архів оригіналу за 21.01.2016. Процитовано 29 січня 2016.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марко_Ігор_Іванович&oldid=34503141