Відкрити головне меню

Ма́ринівка — село в Україні, в Доманівському районі Миколаївської області. Розташоване на лівому березі річки Бакшали, за 22 кілометри на північний захід від районного центру селища міського типу Доманівка та за 18 км від залізничної станції Кам'яний Міст на лінії Борщі — Підгородня. Населення становить 2450 осіб. Орган місцевого самоврядування — Маринівська сільська рада.

село Маринівка
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Доманівський
Рада/громада Маринівська сільська рада
Код КОАТУУ 4822783201
Основні дані
Населення 2450
Площа 4,186 км²
Густота населення 585,28 осіб/км²
Поштовий індекс 56425
Телефонний код +380 51-52
Географічні дані
Географічні координати 47°46′20″ пн. ш. 30°52′52″ сх. д. / 47.77222° пн. ш. 30.88111° сх. д. / 47.77222; 30.88111Координати: 47°46′20″ пн. ш. 30°52′52″ сх. д. / 47.77222° пн. ш. 30.88111° сх. д. / 47.77222; 30.88111
Середня висота
над рівнем моря
57 м
Місцева влада
Адреса ради 56425, Миколаївська обл., Доманівський р-н, с.Маринівка, вул. Партизанів Холодноярської республіки, 20, тел. 9-36-44
Карта
Маринівка. Карта розташування: Україна
Маринівка
Маринівка
Маринівка. Карта розташування: Миколаївська область
Маринівка
Маринівка
Мапа

ІсторіяРедагувати

Село засноване наприкінці XVIII сторічч переселенцями з північних районів України.

Радянську окупація розпочалась у січні 1918 року.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР протягом 1932–1933 та 1946–1947 років.[1]

У роки німецько-радянської війни 398 мешканців села пішли на фронт, 168 з них — загинули.

У повоєнні роки в селі знаходились центральні садиби двох радгоспів: «Маринівський» та «Шляховий».

Освіта і культураРедагувати

У Маринівці є середня загальноосвітня та початкова школи, аграрний ліцей, дитячий садок.

Діють два будинки культури, чотири бібліотеки, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, низка магазинів.

Відомі уродженціРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область — Киев: Институт истории АН УССР, 1981, стор. 370–371.

ДжерелаРедагувати

  1. Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 85. ISBN 978-966-2720-05-1

ПосиланняРедагувати