Маринівка (Доманівський район)
Ма́ринівка — село в Україні, у Доманівському районі Миколаївської області. Розташоване на лівому березі річки Бакшали, за 22 кілометри на північний захід від районного центру селища міського типу Доманівка та за 18 км від залізничної станції Кам'яний Міст на лінії Борщі — Підгородня. Населення становить 2450 осіб. Орган місцевого самоврядування — Маринівська сільська рада.
село Маринівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Миколаївська область |
Район/міськрада | Доманівський |
Рада | Маринівська сільська рада |
Код КОАТУУ | 4822783201 |
Основні дані | |
Населення | 2450 |
Площа | 4,186 км² |
Густота населення | 585,28 осіб/км² |
Поштовий індекс | 56425 |
Телефонний код | +380 51-52 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 47°46′20″ пн. ш. 30°52′52″ сх. д. / 47.77222° пн. ш. 30.88111° сх. д.Координати: 47°46′20″ пн. ш. 30°52′52″ сх. д. / 47.77222° пн. ш. 30.88111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
57 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 56425, Миколаївська обл., Доманівський р-н, с.Маринівка, вул. Партизанів Холодноярської республіки, 20 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
ІсторіяРедагувати
Село засноване наприкінці XVIII сторічч переселенцями з північних районів України.
Радянську окупація розпочалась у січні 1918 року.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР протягом 1932–1933 та 1946–1947 років.[1]
У роки німецько-радянської війни 398 мешканців села пішли на фронт, 168 з них — загинули.
У повоєнні роки в селі знаходились центральні садиби двох радгоспів: «Маринівський» та «Шляховий».
Освіта і культураРедагувати
У Маринівці є середня загальноосвітня та початкова школи, аграрний ліцей, дитячий садок.
Діють два будинки культури, чотири бібліотеки, лікарська амбулаторія, відділення зв'язку, низка магазинів.
Відомі уродженціРедагувати
- Грабовенко Максим Іванович (1923–1980) — Герой Радянського Союзу.
- Кирток Микола Наумович (1920) — Герой Радянського Союзу.
ЛітератураРедагувати
- История городов и сёл Украинской ССР. Николаевская область — Киев: Институт истории АН УССР, 1981, стор. 370–371.
ДжерелаРедагувати
- ↑ Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору. — Львів. Часопис, 2013. — с. 85. ISBN 978-966-2720-05-1
ПосиланняРедагувати
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |