Маринівка (Горлівський район)

село Маринівка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Горлівський район
Громада	Сніжнянська міська громада
Код КАТОТТГ	UA14060110180026446
Облікова картка	Маринівка
Основні дані
Населення	629
Площа	20 км²
Густота населення	31.5 осіб/км²
Поштовий індекс	86200
Телефонний код	+380 6255
Географічні дані
Географічні координати	47°54′17″ пн. ш. 38°50′28″ сх. д. / 47.90472° пн. ш. 38.84111° сх. д.Координати: 47°54′17″ пн. ш. 38°50′28″ сх. д. / 47.90472° пн. ш. 38.84111° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	217 м
Водойми	р. Вільховчик
Відстань до; обласного центру	95,9 км
Відстань до; районного центру	39,6 км
Найближча залізнична станція	Софіно-Брідська
Відстань до; залізничної станції	17,9 км
Місцева влада
Адреса ради	86260, с. Степанівка, вул. Єжкова, 97
Сільський голова	Бикадорова Олександра Арсланівна
Карта
	Маринівка
	Маринівка
Мапа
	Маринівка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маринівка.

Мари́нівка — село Сніжнянської міської громади Горлівського району Донецької області, Україна. Населення становить 629 осіб.

Загальні відомості ред.

Відстань до райцентру становить близько 39 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Землі села межують із територією смт Побєда Сніжнянської міської ради Донецької області та Куйбишевським районом Ростовської області Росії.

Неподалік від села розташований пункт пропуску на кордоні з Росією Маринівка—Куйбишево.

Унаслідок російської військової агресії із серпня 2014 р. Маринівка перебуває на тимчасово окупованій території.

Історія ред.

Станом на 1873 рік у слободі, центрі Маринівської волості Міуського округу Області Війська Донського, мешкало 1181 особа, налічувалось 185 дворових господарства й 1 окремий будинок, 48 плугів, 110 коней, 194 пари волів, 1189 овець^[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1218 осіб (611 чоловічої статі та 607 — жіночої), з яких 1212 — православної віри^[2].

Війна на сході України ред.

Докладніше: Війна на сході України та Бої за Маринівку

У 2014 році під час війни на сході України біля Маринівки точилися бої за контроль над пунктом пропуску «Маринівка», під час яких село кілька разів переходило з рук у руки. Внаслідок вторгнення російських регулярних військ, з кінця серпня 2014 року село знаходиться під контролем проросійських формувань ДНР.

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 649 осіб, з яких 293 чоловіки та 356 жінок.^[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 626 осіб.^[4]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[5]

Мова	Відсоток
українська	88,71 %
російська	10,81 %
німецька	0,16 %
інші	0,32 %

Примітки ред.

↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 236)
↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-53. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерело ред.

Силовики звільнили селища Степанівка і Маринівка на Донеччині [Архівовано 3 серпня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Донецької області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Области Войска Донскаго по переписи 1873 года. Изданъ Областнымъ войска Донскаго Статистическимъ Комитетомъ, подъ редакціею секретаря комитета А.Савельева. Новочеркаскъ. 1875 г. — 275 с., (стор. 236)

[2] Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-53. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

[населення_1989-3] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001-4] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Донецька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[населення_2001_мова-5] Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]