Маренков Олексій Васильович

Олексі́й Васи́льович Маренко́в (нар. 25 березня 1886, Орел — пом. 1942, Київ) — український та російський графік і педагог; член Асоціації художників Червоної України з 1926 року.

Маренков Олексій Васильович
Маренков Олексій Васильович.jpg
Народження 25 березня 1886(1886-03-25)
Орел, Російська імперія
Смерть 1942
  Київ, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Навчання Київське художнє училище
Діяльність художник-гравер

CMNS: Маренков Олексій Васильович у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився 13 [25] березня 1886(18860325) року в місті Орлі (тепер Росія). Малюванню вчився у Олександра Гофмана. У 19051912 роках навчався в Київському художньому училищі у Івана Селезньова, Григорія Дядченка, Федора Кричевського. З 1923 до 1931 року викладав у Харківському художньому технікумі, пізніше у Харківському художньому інституті. Серед учнів — Йосип Дайц, Володимир Нерубенко, Олександр Сиротенко, Мойсей Фрадкін, Олексій Щеглов.

У Києві мешкав на Спаській вулиці. Був репресований: 1938 року з'явилася доповідна записка Головліту УРСР, що його плакати містили «грубі контрреволюційні спотворення»:

«на прапорі у зображення товариша Сталіна кінець вуса був намальований, як наподібнення якогось звірка; з правої сторони шиї намальована сокира, що впиралася в шию, з лівої сторони шиї — друга сокира, котра поглядала на товариша Леніна на прапорі».
, іншому працівнику НКВС — Рошаль, «Держлітвидав», на місці Сталіна привидівся
«козел з рогами, лапами та хвостом»
.

Помер в Києві у 1942 році.

ТворчістьРедагувати

У 1919 році був ілюстратором першого випуску літературно-художнього збірника Орловського філіалу Пролеткульту «Червоний ранок».

 
Орися ж ти, моя ниво…

Працював в царині плаката і книжкової графіки:

  • створив обкладинки:
  • розробив марки з портретом Тараса Шевченка (1920, спільно з Миколою Івасюком; 1923 — з Борисом Порай-Кошицем).
  • автор плакатів:
    • «Київ — Сербії й Чорногорії 4 та 5 січня 1915» (1914);
    • «Комуністична партія України створила Робітничо-селянську Українську державу» (1920);
    • «Кримський павук має бути розчавлений!» (1920);
    • «Наймит Петлюра продав Україну польським панам!» (1920);
    • «Товариші селяни!..» (1920);
    • «Vive la III-me Internationale!» (1920);
    • «Орися ж ти, моя ниво…» (1921);
    • «1 Мая» (1921);
    • «В огні світової соціальної революції пролетаріат порве пута неволі …»(1921);
    • «На базі колективізації знищимо куркуля» (1931);
    • «Чому ти ще не в колективі?» (1929);
    • «Всі на вибори до Верховної Ради УРСР!» (1938).
  • автор монументального розпису в в інтер'єрах ВУЦВК і готелю «Червоний» у Харкові (1920-ті).

Окремі твори художника зберігаються у Харківському художньому музеї.

Вшанування пам'ятіРедагувати

Прізвище художника викарбуване на пам'ятнику «Художники-жертви репресій» біля Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури у Києві.

ЛітератураРедагувати