Марв Вульфман (Марвін Артур Вульфман, англ. Marv Wolfman, Marvin Arthur Wolfman; нар. 13 травня 1968 року, Бруклін) — американський письменник, автор коміксів і романів. Працював над проєктами найбільших комікс-видавців, таких як Marvel Comics, для якого він написав комікс «Могила Дракули», і DC Comics, під керівництвом якого він написав такі комікс-серії як «Нові Юні Титани» і «Криза на Нескінченних землях»[2][3]

Марв Вульфман
англ. Marv Wolfman
Marv Wolfman (2007).jpg
Ім'я при народженні англ. Марвін Артур Вульфман
Народився 13 травня 1946(1946-05-13) (74 роки)
Бруклін, Нью-Йорк
Громадянство США США
Діяльність Автор коміксів
Alma mater High School of Art and Designd
Мова творів англійська
Роки активності 1968 — дотепер
Напрямок Сценарист, письменник, редактор
Жанр Комікси
Magnum opus Криза на Нескінченних Землях
У шлюбі з Michele Wolfmand[1]
Нагороди

Shazam Award[en], 1973
Inkpot Award, 1979
Eagle Award[en], 1982, 1984
Kirby Award, 1985, 1986
Scribe Award, 2007

National Jewish Book Award[en], 2008
Сайт: marvwolfman.com

CMNS: Марв Вульфман у Вікісховищі

Їм, також, було створено безліч відомих персонажів, таких як Кіборг, Рейвен, Старфайр, Детстроук, Роуз Вілсон, Нова, Чорна кішка і Мішень.

Марв Вульфман одружений з Ноель Воткінс. У них є дочка, Джессіка Морган.

Раніше він був одружений з Мікель Вульфман, яка протягом багатьох років була художником-колористом в індустрії коміксів.

БіографіяРедагувати

Ранній періодРедагувати

Марв Вулфман народився в Брукліні, Нью-Йорк, в родині поліціянта Ейба і його дружини домогосподарки Фей. У нього є сестра, Гаррієт, яка старша за нього на 12 років. Коли Вульфману було близько 13 років, його сім'я переїхала з Брукліна в район Флашинг, Квінз, Нью-Йорк, де він почав відвідувати уроки в середній школі. Після закінчення середньої школи він пішов у вищу школу мистецтв і дизайну в Нью-Йорку, яка знаходиться на Манхеттені, мріючи стати відомим карикатуристом.

1960-ті рокиРедагувати

Марв Вульфман, до початку своєї професійної кар'єри у світових комікс-виданнях був активним учасником різних фендомів, в основному — присвячених коміксами. Він був першим, хто наважився самому написати аматорський комікс за мотивами творів Стівена Кінга. Цей комікс отримав назву «In A Half-World of Terror» і був опублікований в 1965 році в другому випуску журналу «Stories of Suspense», який видавав сам Вульфман.[4]

Перша опублікована робота Вульфмана для видавництва DC Comics з'явилася в серпні-вересні 1968 року у 242 випуску коміксу «Blackhawk». Разом зі своїм давнім другом Леном Вейном вони створили персонажа на ім'я Джонні Дабл, який дебютував 78 випуск коміксу «Showcase», який вийшов в листопаді 1968 і був написаний за сценарієм Вульфмана.[5][6]

Пізніше двоє друзів напишуть історію, яка згодом буде названа «Eye of the Beholder» і буде опублікована у 18 частини коміксу «Юні Титани», який вийде в грудні 1968 року і стане першим повноцінним професійним коміксом Лена Вейна.

Для ілюстрації нового коміксу з історії про Юних титанів, під заголовком «Titans Fit the Battle of Jericho!» був запрошений художник Ніл Адамс. Крім того, в ході історії коміксу мав постати перший афроамериканський супергерой DC, однак, ця ідея була відкинута видавцем DC Comics Кармайном Інфантіно. Відредагована історія була опублікована у 20-му випуску «Юних Титанів» в березні-квітні 1969 року.[7]

А вже у 22 випуску «Юних Титанів», який вийшов липні-серпні Марв Вульфман і Джил Кейн складуть передісторію персонажа супервумен, а також — розроблять новий дизайн її костюма.[8]

1970-ті рокиРедагувати

Марв Вульфман і художник Берні Райтсон в липні-серпні 1972 року спільно створили комікс «Weird Mystery Tales» з головним героєм персонажем на ім'я Дестіні, який пізніше буде використаний в роботі Ніла Гаймана.

У 1972 році Вульфман перейшов в Marvel Comics як протеже тодішнього головного редактора Роя Томаса. Коли Томас пішов у відставку, Вульфман, врешті-решт, сам зайняв пост головного редактора, спочатку відповідаючи за чорно-білі журнали видавництва, а потім, нарешті, він взявся і за кольорову лінію коміксів. Однак, досить швидкому йому це набридло і він пішов з поста присвятивши весь свій час написання нових робіт.[9][10]

Під час своєї роботи в Marvel Comics Вульфман брав участь у створенні серії коміксів «The Amazing Spider-Man», зокрема, взяв участь у створенні персонажа Чорна Кішка, яка з'явилася в 194 випуску коміксу, і вніс значний внесок у зміну її зовнішнього вигляду і характеру, а пізніше, він також взяв участь в роботі над серіями «Фантастична четвірка» і «Доктор Стрендж».

У період з 1971 по 1979 роки Вульфман і художник Джин Колан створювали «The Tomb of Dracula» — жахливий комікс, який став «одним з найбільш визнаних критиками коміксів на тему жахів за всю історію». Під час роботи над цією серією вони створили персонажа, на ім'я Блейд, який пізніше буде зображений актором Уеслі Снайпсом в однойменній трилогії фільмів.[11][12]

Вульфман був одним з творців серії коміксів про персонажа на ім'я «Мішень» в березні 1976 року. У вересні того ж року він і художник Джон Бушема створили персонажа на ім'я Нова, вона дебютувала в першому випуску однойменного коміксу.[13]

У 1978 році, разом з художником Аланом Куппербергом трудивься над невеликою друкованою версією коміксу про Говарда Дака. У квітні того ж року Вульфман і Кармайн Інфантіно створили комікс-серію «Spider Girl» про однойменного героя.[14][15]

1980-ті рокиРедагувати

У 1980 році Вульфман після конфлікту з Marvel[9] повернувся в DC Comics, об'єднавшись з художником Джорджем Пересом — він повторно представив «Нових Юних Титанів» в спеціальному прев'ю у 26 випуску DC Comics Presents, яке вийшло в жовтні 1980. «Нові Юні титани» додали до списку творінь Вульфмана-Переса значний список нових героїв, таких як Рейвен, Старфайр і Кіборг, а також оновили образи вже наявних персонажів, таких Робін, Донна Трой (Чудодівчина), Воллі Вест (Кід Флеш) і Біст Бой. Серія стала першим хітом DC Comics за довгий час. У серпні 1984 року Вульфманом і Пересом була випущена друга частина коміксу «Нові Юні Титани».[16]

Після того, як Джордж Перес покинув творчий колектив «Нових Юних Титанів» в 1985 році, Вульфман багато років продовжував займатися проєктом з іншими співробітниками — в тому числі з художниками Хосе Гарсією-Лопес, Едуардо Барретом та Томом Грумметтом.[17]

У грудні 1986 року письменник Marvel Comics і друг Вульфмана Кріс Клермонт повідомив йому, що керівництво DC Comics звернулося до нього на святковій вечірці та запропонувало йому посаду письменника в серії про «Юних Тітанів», але він відмовився і сказав Вульфману, що на його думку — видавець має намір замінити Марва в проєкті. Коли Вульфман підняв це питання в розмові з керівництвом DC Comics і почав вимагати пояснень — йому сказали, що це «просто жарт», на що Клермонт повторив, що він сприйняв це як офіційну пропозицію, і що звучало це аж ніяк не двозначно.

Надалі разом з художником Томом Грумметтом він продовжив працювати над комікс-серією «Нові Юні Титани» до самого останнього номера.

Крістофер Пріст разом з Вульфманом створює ще одного персонажа — Детстроука, якого вони ж охрестили «першим сучасним суперлиходієм»

Інші проєкти Вульфмана для DC на початку 1980-х років містили співпрацю з художником Джилом Кейном в експерименті над створенням фільму про «Супермена»; створення коміксу «Action», відродження коміксу «Dial H for Hero» з Карміном Інфантіно; запуск коміксу «Night Force» c художником Джином Колані, і майже дворічна робота над серією коміксів про Зеленого Ліхтаря з художником Джо Стейтоном. Вульфман, також, написав кілька історій про Бетмена, був співавтором 331 випуску Electrocutioner в січні 1981 і був одним з авторів обмеженої серії DC Challenge в 1986 році.

Криза на Нескінченних ЗемляхРедагувати

У 1985 році Вульфман і Перес почали роботу над коміксом «Криза на нескінченних землях» — обмеженою кросовер-серією з 12 випусків, і більш ніж 50 доповнень присвячених 50-ій річниці видавництва DC Comics. У цій серії Вульфман повністю «перезапустив» чинну версію всесвіту коміксів DC, знищив безліч персонажів, створив нових і оновив старих. Завдяки серії вдалося усунути багато неточностей у розповіді, відповісти на велику кількість запитань фанатів, повноцінно інтегрувати нових персонажів з інших видавництв придбаних DC, а також, завдяки серії йому вдалося зробити всесвіт «набагато зрозуміліше і простіше».[18]

Рейтингова суперечкаРедагувати

Вульфман вступив в публічну суперечку з видавництвом DC Comics з приводу пропонованої ними системи комікс-рейтингів, що призвело до того, що Вульфман був виключений з редакторської ради компанії. Пізніше видавництво запропонувало відновити роботу Вульфмана як редактора за умови, що він принесе вибачення за те, що публічно висловив різку критику системи комікс-рейтингів, замість того, щоб обговорити все це всередині компанії. Але, він відповів на це відмовою.[19][20]

1990-ті рокиРедагувати

Вульфман досить довго працював над серією про «Темного лицаря», їм був створений третій Робін, яким став Тім Дрейк, він також створив Абатойра та Електрошокера. Їм була написана адаптація ювілейної першої в історії Бетмена історії, яка була надрукована в спеціальному випуску разом з двома іншими адаптаціями та оригіналом.[5]

У 1990-х роках Вульфман все більше відходить від написання сценаріїв для коміксів, і роботи над ними в цілому — переключившись на анімаційні фільми та серіали. При цьому він знаходить час в середині 1990 років для роботи над серією «The Man Called A-X» видавництва DC Comics.

Робота в DisneyРедагувати

На початку 1990-х років Вульфман недовгий час працював в Disney Comics. Там він написав сценарії для історії з семи частин DuckTales «Квест Скруджа», а також сценарії для декількох інших історій з персонажами з всесвіту Міккі Мауса, які з'явилися в комікс-серії про «Пригоди Міккі Мауса». Він був редактором розділу коміксів в журналі Disney Adventures в перші роки його публікації.[21][22]

Конфлікт з MarvelРедагувати

У 1997 році, напередодні насування випуску першої частини фільму «Блейд» Вульфман подає позов на Marvel Comics. пред'являючи права на володінням усіма персонажами, яких він створив для Marvel Comics з 1972 року. Позиція Вульфмана полягала в тому, що під час роботи з Marvel, коли було створено безліч персонажів, таких як сам Блейд, наприклад, з ним не був підписаний контракт.

Суд відбувся 6 листопада 2000 року, за підсумком якого — було винесено рішення на користь Marvel. Суддя ухвалив рішення, згідно з яким подальше використання персонажів Marvel значно відрізнялося, від того, що було зроблено Вульфманом під час його роботи, а отже — він не володіє авторськими правами на цих героїв.[23][24]

Beast Machines: TransformersРедагувати

В кінці 1990-х років Вульфман розробив мультсеріал «Beast Machines: Transformers», який транслювався на телеканалі Fox Kids протягом двох сезонів з 1999 по 2000 рік. Ця програма була прямим продовженням серії «Beast Wars: Transformers», яка сама була продовженням оригінального «Transformers: Generation 1».

Серіал зустрів неоднозначні відгуки, він отримав високу оцінку за свій сюжет і історію, але піддався критиці за значно меншу динаміку та відсутність чогось величного в порівнянні з іншими серіалами серії «Трансформери».

А трохи раніше, в 1980 році Вульфман написав оповідання «The Return of Optimus Prime» третього сезону серії «Трансформери».

2000-ні рокиРедагувати

У 2000 роках Вульфман знову почав писати комікси. Зокрема, він працював над історіями для комікс-серіії «Defex» видавництва Devil's Due Publishing. У 2003 році він, також, пише сценарій для випуску «Secret Files» про комікс-серію «Бескінечна Криза» видавництва DC Comics, в якому розповідається історія створення однойменної серії. Після цього Вульфман створює роман заснований на подіях його комікс-серії 1985-1986 років «Криза на Нескінченних Землях».

Пізніше Вульфман створює новелізацію фільму «Повернення Супермена» і працює над анімаційним фільмом «Condor» для компанії Pow Entertainment разом зі Стеном Лі.[25]

У 2006 році Вульфман стає редакційним директором видавництва Impact Comics, що займається публікацією освітніх коміксів, виконаних в стилі манга. У цьому ж році, починаючи з випуску #125, він працює над серією «Найтвінґ» для видавництва DC Cmics. Спочатку плануючи роботу тільки над 4 випусками, Вульфман пише сценарії для 13 випусків, аж до випуску #137. У цей період Вульфман знайомить читачів з новим персонажем — Віджілантом. Після завершення роботи Марва над серією, недовгий час буде виходити окрема комікс-серія про героя Віджіланта.

Він, також, написав мінісеріал в серії «Нових Юних Титанів», в якому представив нового героя Рейвіна, характер якого він і Джордж Перес спільно створили ще під час їх роботи над першими випусками."Титанів" Тепер же Вульфман переробив і оновив його вигляд.[25]

У 2011 році Вульфман і Перес завершили створення коміксу «New Teen Titans: Games», над яким вони почали працювати в кінці ще 1980-х років.[26]

У 2012 році разом з Томом Мандрейком Вульфман відродив свою комікс-серію під назвою «Night Force».[27]

Він, також, був консультантом з написання сценарію до відеогри «Epic Mickey 2: The Power of Two», за який він був номінований на премію Гільдії сценаристів США в номінації «досягнення в написанні сценарію відеоігор».[28]

У 2015 році Вульфман написав новелізацію відеогри «Batman: Arkham Knight». А у 2016 році він опублікував новелізацію фільму «Загін самогубців» видану Titan Books.

А 2017 рік ознаменувався першою роботою Вульфмана з Marvel comics: їм була написана запасна історія для коміксу «Bullseye #1», в якій головну роль зіграв головний герой, створений ним в 1976 році, і з-за якого в 1997 році судився з Marvel.

У 2019 DC опублікував написаний Вульфману 100-сторінковий комікс «Man and Superman», в якому переказується історія походження Супермена.[29][30]

БібліографіяРедагувати

Bongo ComicsРедагувати

  • Treehouse of Horror #11 (2005)

Chaos ComicsРедагувати

  • The Mummy: Valley of the Gods #1 (2001)

Dark Horse ComicsРедагувати

  • The Curse of Dracula #1–3 (1998)
  • Michael Chabon Presents the Amazing Adventures of the Escapist #3 (2004)

DC ComicsРедагувати

  • 9–11: The World's Finest Comic Book Writers & Artists Tell Stories to Remember, Volume Two (2002)
  • Action Comics #513–516, 525—536, 539—546, 551—554, 556, 613—618, 627—628, 778, 1000 (1980—2018)
  • Adventure Comics #417, 421, 424, 474, 479—487 (1972—1981)
  • Adventures of Superman #424–435, 591 (1987—2001)
  • Batman #328–335, 436—451 (1980—1990)
  • Batman and the Outsiders #5 (1983)
  • Batman Black and White vol. 2 #3 (2014)
  • The Best of DC #18 (1981)
  • Blackhawk #242 (1968)
  • The Brave and the Bold #167 (1980)
  • The Brave and the Bold vol. 3 #17–18 (2008)
  • Convergence: Adventures of Superman #1–2 (2015)
  • Convergence: New Teen Titans #1–2 (2015)
  • Crisis on Infinite Earths #1–12 (1985—1986)
  • Cyborg #10–12, 21–23 (2016—2018)
  • DC Challenge #11–12 (1986)
  • DC Comics Presents #26, #77–78 Annual #1 (1980—1985)
  • DC Comics Presents: Justice League of America #1 (2004)
  • DC Primal Age #1 (2019)
  • DC Retroactive: Superman #1 (2011)
  • DC Special: Raven #1–5 (2008)
  • DC Universe Online: Legends #1, 3, 5, 7, 9–11, 13, 15, 18–26 (2011—2012)
  • Deathstroke the Terminator/Deathstroke the Hunted/Deathstroke #1–11, 13–21, 26–39, 41–60, 0, Annual #1, 3–4 (1991—1996)
  • Detective Comics #408, #615, #625–628 (1971—1991)
  • Eight Legged Freaks #1 (2002)
  • Green Lantern vol. 2 #133–153 (1980—1982)
  • Green Lantern 80-Page Giant #2 (1999)
  • Green Lantern/Plastic Man: Weapons of Mass Deception #1 (2011)
  • History of the DC Universe' #1–2 (1987)
  • House of Mystery #176, 179—180, 182—183, 300 (1968—1982)
  • House of Secrets #82–84, 87–88, 90, 127 (1969—1975)
  • Infinite Crisis Secret Files and Origins #1 (2006)
  • Legends of the DC Universe #18 (1999)
  • Legends of the DC Universe 80-Page Giant # (1998)
  • Legends of the DC Universe: Crisis on Infinite Earths #1 (1999)
  • Legion of Super-Heroes vol. 2 #272 (1981)
  • Looney Tunes #218 (2014)
  • Man and Superman #1 (2019)
  • Man Called A-X vol. 2 #1–8 (1997—1998)
  • Mystery in Space #116 (1981)
  • The New Teen Titans #1–40, Annual #1–2 (1980—1984)
  • The New Teen Titans vol. 2 #1–49, Annual #1–4 (1984—1988)
  • The New Teen Titans Drug Awareness Special #1–3 (1983)
  • The New Teen Titans: Games GN (2011)
  • The New Titans #50–86, 88–93, 97–130, #0, Annual #5–11 (1988—1995)
  • Night Force #1–14 (1982—1983)
  • Night Force vol. 2 #1–12 (1996—1997)
  • Night Force vol. 3 #1–7 (2012)
  • Nightwing vol. 2 #125–137 (2006—2007)
  • Omega Men #24 (1985)
  • Phantom Stranger vol. 2 #23–26 (1973)
  • Plop! #14 (1975)
  • Raven #1–6 (2016—2017)
  • Raven: Daughter of Darkness #1–12 (2018—2019)
  • Secret Origins vol. 2 #46 (1989)
  • Secret Origins vol. 3 #5 (2014)
  • Showcase #78 (1968)
  • Showcase '94 #11 (1994)
  • Silver Age: Teen Titans #1 (2000)
  • Spirit #4 (2010)
  • Superboy vol. 5 #26–29 (2014)
  • Supergirl #1–2 (1972—1973)
  • Superman #248, 352, 422 (1972—1986)
  • Superman vol. 2 #169 (2001)
  • The Superman Family #203–206, 209 (1980—1981)
  • Superman: Our Worlds at War Secret Files and Origins #1 (2001)
  • Superman: The Man of Steel #113 (2001)
  • Tales of the New Teen Titans #1–4 (1982)
  • Tales of the Teen Titans #41–58, Annual #3 (1984—1985)
  • Tarzan #207–209, 213—216 (1972—1973)
  • Team Titans #1–12, Annual #1 (1992—1993)
  • Teen Titans #18, 22 (1968—1969)
  • Teen Titans vol. 3 #33, 50, Annual #1 (2006—2007)
  • Teen Titans vol. 4 #23.1 (Trigon) (2013)
  • Teen Titans vol. 6 #16 (2018)
  • Teen Titans Spotlight #1–6 (1986—1987)
  • Titans #25 (2001)
  • Titans Secret Files and Origins #1 (1999)
  • Titans Sell-Out Special #1 (1992)
  • Vigilante #1–15, 19–20 (1983—1985)
  • Vigilante vol. 3 #1–12 (2009—2010)
  • Weird War Tales #3, 6 (1972)
  • Weird Worlds #1–7 (1972—1973)
  • The Witching Hour #13 (1971)
  • Wonder Woman #287, 294 (1982)
  • World's Finest Comics #288, 300 (1983—1984)
  • Farscape: War Torn #1–2 (2002)
  • God of War #1–6 (2010—2011)
  • Robo Dojo #1–6 (2002)
  • The X-Files vol. 2 #3–4 (2009)

Devil's Due PublicationsРедагувати

  • Defex #1–6 (2004—2005)

Disney ComicsРедагувати

  • Disney Adventures Digest Special Edition (1990)
  • Mickey Mouse Adventures #5, 9, 11, 14 (1990—1991)

Eclipse ComicsРедагувати

  • Total Eclipse #1–5 (1988)

First ComicsРедагувати

  • Sable #1–7, 9–10, 12–23 (1988—1990)

Gladstone PublishingРедагувати

  • Duck Tales #1–7 (1990)

IDW PublishingРедагувати

  • Gene Pool OGN (2003)

Image ComicsРедагувати

  • 10th Muse #1–9 (2000—2002)
  • Brigade #17–22 (1995)

Malibu ComicsРедагувати

  • Codename: Firearm #0, 2, 4–5 (1995)
  • Man Called A-X #1–4, #0 (1994—1995)
  • Ultraforce #8–9 (1995)
  • Ultraforce/Spider-Man #1A-B (1996)
  • Witch #1 (1989)

Marvel ComicsРедагувати

  • Amazing Adventures #20 (1973)
  • The Amazing Spider-Man #182–204, Annual #13 (1978—1980)
  • Avengers #169 (1978)
  • Bullseye #1 (2017)
  • Captain America #192 (1975)
  • Captain Marvel #23 (1972)
  • Crazy Magazine #2, 11 (1974—1975)
  • Daredevil #125–139, 141—143, Annual #4 (1975—1977)
  • Doctor Strange #19–20, 22–23, Annual #1 (1976—1977)
  • Dracula Lives #2–5 (1973—1974)
  • Fantastic Four #190, 195—215, Annual #12, 14 (1978—1980)
  • Ghost Rider #20 (1976)
  • Giant-Size Chillers Featuring Curse of Dracula #1 (1974)
  • Giant-Size Fantastic Four #3 (1974)
  • Giant-Size Man-Thing #5 (1975)
  • Howard the Duck #28 (1978)
  • John Carter, Warlord of Mars #1–15, Annual #1, 3 (1977—1979)
  • Journey into Mystery #520–521 (1998)
  • Legion of Monsters #1 (1975)
  • Machine Man #10–14 (1979—1980)
  • Marvel Comics Presents #38–47 (1989—1990)
  • Marvel Fanfare #16–17 (1984)
  • Marvel Movie Premiere #1 (The Land That Time Forgot adaptation) (1975)
  • Marvel Premiere #39–40 (1977—1978)
  • Marvel Preview #1, 8, 16 (1975—1978)
  • Marvel Spotlight vol. 2 #5 (1980)
  • Marvel Super Special #15 (Star Trek: The Motion Picture adaptation) (1979)
  • Marvel Team-Up #98 (1980)
  • Marvel Team-Up vol. 2 #7 (1998)
  • Marvel Two-in-One #13, 25–37, 44, 59, Annual #3 (1976—1980)
  • Mission Impossible #1 (1996)
  • Monsters Unleashed #1 (1973)
  • Nova #1–25 (1976—1979)
  • Power Man #37–46 (1976—1977)
  • Shadows & Light #2 (1998)
  • Skull the Slayer #1–3 (1975—1976)
  • The Spectacular Spider-Man #44 (1980)
  • Spider-Woman #1–8 (1978)
  • Spoof #2–5 (1972—1973)
  • Star Trek #4 (1980)
  • Sub-Mariner #70–71 (1974)
  • Tales of the Zombie #1 (1973)
  • The Tomb of Dracula #7–70 (1973—1979)
  • The Tomb of Dracula vol. 2 #1–3 (1979—1980)
  • Tower of Shadows #4 (1970)
  • Two-Gun Kid #104 (1972)
  • Vampire Tales #8–9 (1974—1975)
  • Venom: Sinner Takes All #5 (1995)
  • Werewolf by Night #11–15 (1973—1974)
  • What If…? #5 (1979)
  • The Tomb of Dracula vol. 3 #1–4 (1991—1992)

MoonstoneРедагувати

  • Captain Action Comics #2–3 (with Fabian Nicieza) (2009)

Nachshon PressРедагувати

  • Homeland OGN (2007)

Now ComicsРедагувати

  • Mirror Walker #1 (1989)

Renaissance PressРедагувати

  • The Forbidden Book Vol. 1 (2001)

S.Q.P. Inc.Редагувати

  • Phase #1 (1971)

Skywald PublicationsРедагувати

  • Nightmare #2 (1971)
  • Psycho #2 (1971)

TSR, Inc.Редагувати

  • R.I.P. #1-2, 4 (1990)

ZenescopeРедагувати

  • Mankind: The Story of All of Us Vol. 1 (2012)

ПриміткиРедагувати

  1. https://www.encyclopedia.com/arts/culture-magazines/wolfman-marv
  2. Marv Wolfman | I.N.D.U.C.K.S.. inducks.org. 
  3. Comics Industry Birthdays | CBGXtra. cbgxtra.com. 
  4. Wood, Rocky.; Blackburn, Norma. (2005). Stephen King : uncollected, unpublished. Baltimore, MD: Cemetery Dance Pub. ISBN 1-58767-130-1. 
  5. а б GCD :: Story Search Results. www.comics.org. 
  6. Beatty, Scott; Wallace, Daniel (2008). The DC comics encyclopedia : the definitive guide to the characters of the DC universe (вид. Updated and expanded). New York: DK Pub. ISBN 978-0-7566-4119-1. 
  7. Cronin, Brian. Was Superman a Spy?: And Other Comic Book Legends Revealed. Penguin. ISBN 978-1-101-04656-2. 
  8. Cowsill, Alan. (2010). DC Comics year by year : a visual chronicle. New York: DK Pub. ISBN 978-0-7566-6742-9. 
  9. а б Cadigan, Glen. (2005). Titans companion. Raleigh, N.C.: TwoMorrows Pub. ISBN 1-893905-50-0. 
  10. Hatfield, Charles (2011-12-12). Kirby, Stan Lee, and the Creation of Marvel Comics. Hand of Fire. University Press of Mississippi. с. 78–107. ISBN 978-1-61703-178-6. 
  11. Marvel chronicle : a year by year history. London. ISBN 978-0-7566-4123-8. 
  12. Don Markstein's Toonopedia: Gene Colan. www.toonopedia.com. 
  13. Marv Wolfman - Interviews - Daredevil: The Man Without Fear. www.manwithoutfear.com. 
  14. Howard the Duck Newspaper Strips. www.nemsworld.com. 
  15. Alan Kupperberg. lambiek.net. 
  16. Levitz, Paul. (2010). 75 years of DC comics : the art of modern mythmaking. Köln: Taschen. ISBN 978-3-8365-1981-6. 
  17. Daniels, Les, 1943-2011. (1995). DC Comics : sixty years of the world's favorite super heroes (вид. 1st ed). Boston: Little, Brown. ISBN 0-8212-2076-4. 
  18. Klaehn, Jeffery. The infinite possibilities: An interview with comic book writer/artist Alan Davis. Studies in Comics. ISSN 2040-3232. 
  19. «DC Responds to Miller, Moore, Chaykin and Wolfman's Letter». The Comics Journal. Seattle, Washington: Fantagraphics Books (115): 20–21. April 1987.
  20. Miller, Rachel R. Tom Spurgeon and Michael Dean. We Told You So: Comics As Art. Seattle: Fantagraphics Books, 2016.. Studies in 20th & 21st Century Literature. ISSN 2334-4415. 
  21. Donald Duck goosed. marvwolfman.com. Today's views. 
  22. Disney adventures. marvwolfman.com. Today's views. 
  23. The Comics Journal: Newswatch. tcj.com. 
  24. The Comics Journal - Wolfman loses Blade lawsuit against Marvel. tcj.com. 
  25. а б Сatching up with Marv Wolfman. newsarama.com. 
  26. Wolfman, Marv. (2011). The new Teen Titans: games. New York: DC Comics. ISBN 978-1-4012-3322-8. 
  27. Wolfman Revisits Baron Winters & "Night Force". CBR. 
  28. 2013 Writers Guild Awards New Media and Videogame Nominees Announced. wga.org. 
  29. Man and Superman #1 Sets a New Standard for Superhero Origin Stories. CBR. 
  30. A True Masterpiece - Man and Superman #1 - Review. ComicBook Debate.