Мар'ян Генрик Шея (пол. Marian Henryk Szeja), нар. 20 серпня 1941 — 25 лютого 2015[1] — польський футболіст, що грав на позиції воротаря.

Ф
Мар'ян Шея
Мар'ян Шея
Особисті дані
Народження 20 серпня 1941(1941-08-20)
  Семяновіце-Шльонські, Польща
Смерть 25 лютого 2015(2015-02-25) (73 роки)
  Валбжих, Польща
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1960–1973 Польща «Заглембє» (Валбжих) 128 (0)
1973–1974 Франція «Мец» 4 (0)
1974–1980 Франція «Осер» 190 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1965–1973 Польща Польща 15 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Осер», а також національну збірну Польщі.

Клубна кар'єраРедагувати

У дорослому футболі дебютував 1960 року виступами за команду клубу Заглембє (Валбжих), в якій провів тринадцять сезонів. На протязі усього цього часу був основним голкіпером команди.

Протягом 1973–1974 років захищав кольори французького клубу «Мец».

1974 року продовжив виступи у іншому французькому клубі «Осер», за який відіграв 6 сезонів. Більшість часу, проведеного у складі «Осера», був основним голкіпером команди. У складі команди був фіналістом Кубка Франції з футболу 1979 року. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за команду «Осер» у 1980 році.

Виступи за збірнуРедагувати

1965 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Польщі. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 9 років, провів у формі головної команди країни лише 15 матчів.

У складі збірної був учасником Олімпійських ігор 1972 року, на яких став у складі збірної олімпійським чемпіоном.

Особисте життяРедагувати

Мар'ян Шея одружений з 1961 року. Після повернення з Франції працював у Валбжиху таксистом. Його двоє синів, Бернард і Даріуш, також грали у складі «Заглембє» (Валбжих).

Титули і досягненняРедагувати

1972

ПриміткиРедагувати

  1. Zmarl-marian-szeja (пол.). Архів оригіналу за 12 липень 2015. Процитовано 2 березень 2015. 

ДжерелаРедагувати

  • Анджей Басінські, Numer (boczny) 572, «Dziennik Dolnośląski» № 64(131), 5 квітня 1991 (пол.)

ПосиланняРедагувати