Мануел де Алмада-Мінезіш
Мануе́л де Алма́да-Міне́зіш (порт. Manuel de Almada e Meneses МФА: [mɨ.ˈne.zɨʃ]; ? — 4 серпня 1578) — португальський католицький священик. Єпископ Ламегівський (1570—1573) і Коїмбрський (1573—1578), граф Арганільський (1573—1578). Представник шляхетного роду Алмад. Народився в Лісабоні, Португалія. Син графа Антана де Алмади і Марії де Мінезіш. Працював ректором Коїмбрського університету (1557—1560), настоятелем Королівської каплиці (1558). Входив до Ради Португальської інквізиції (з 1569). Призначений коадьютором і наступником генерального інквізитора Португалії (1578). Взяв участь у злосчасному поході короля Себаштіана до Марокко. Загинув у битві при Алкасер-Кібірі.
| Мануел де Алмада-Мінезіш | ||
.png) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 16 грудня 1573 — 4 серпня 1578 | ||
| ||
| 20 лютого 1570 — 16 грудня 1573 | ||
| ||
| 1557 — 1560 | ||
| Діяльність: | католицький священник | |
| Народження: | невідомо Лісабон, Португалія | |
| Смерть: | 4 серпня 1578 Алкасер-Кібір, Марокко | |
| Династія: | Алмади | |
Імена ред.
Біографія ред.
Мануел де Алмада народився у Лісабоні. Точна дата його народження невідома. Він був сином авраншеського графа Антана де Алмади й Марії де Мінезіш. Хлопець не мав шансів на батьків спадок, тому йому була уготовлена духовна кар'єра.
У юності Мануел поступив до Ордену цистеріанців. Деякий час він був пріором цистеріанського монастиря святої Марії Магдалини у Старому Монтеморі[2].
18 березня 1557 року Мануела обрали ректором Коїмбрського університету[2]. Його головування спричинило конфлікт із єзуїтами щодо юридичних і господарських питань, що загострилися після смерті короля Жуана ІІІ. 11 листопада ректор виїхав до Лісабона з метою захисту прав університету, поставивши замість себе заступником Жорже де Алмейду[2]. До університету ректор так і не повернувся, залишивши в 1560 році свій пост заступнику.
1558 року королева-регентша Катерина призначила Мануела настоятелем Королівської каплиці[3]. З 14 червня 1569 року він увійшов до Головної ради Португальської інквізиції[3].
20 лютого 1570 року Мануела ординували єпископом Ламегівським[1], а 16 грудня 1573 року — єпископом Коїмбрським[4][2]. Тоді ж він отримав титул графа Арганільського, що був складовою титулатури коїмбрських єпископів. За свого управління в Ламегу єпископ заснував тут колегію з 8 кліриків, першу діоцезійну семінарію, створену на засадах Трентського собору.
13 червня 1578 року папа Григорій XIII призначив Мануела коадьютором і майбутнім наступником кардинала-інфанта Енріке на посту генерального інквізитора Португалії[3]. Проте очолити португальську інквізицію він не встиг.
Наприкінці червня 1578 року Мануел взяв участь у поході португальського короля Себаштіана до Марокко, займаючи посаду фельдшера. 4 серпня португальське військо зазнало розгромної поразки у битві при Алкасер-Кібірі. Коїмбрський єпископ загинув у ній разом із королем.
Примітки ред.
Джерела ред.
- Eubel, Conrad. Hierarchia catholica medii aevi: sive Summorum pontificum, S.R.E. cardinalium, ecclesiarum antistitum series … e documentis tabularii praesertim vaticani collecta, digesta, edita. 1913. V. 3. pp. 171, 218.
- Les Ordinations Épiscopales. 1570, № 4.
- Meneses, D. Manuel de [Архівовано 26 листопада 2018 у Wayback Machine.] Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1908. — Vol. IV. — P. 1054.
- Jornal de Coimbra, V. 74, parte II.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мануел де Алмада-Мінезіш
- Мануел де Алмада-Мінезіш // Catholic-Hierarchy.org. ed. David M. Cheney. 1996-2013. Revised: 16 March 2013.