Мантас Кведаравічюс
Ма́нтас Кведара́вічюс (лит. Mantas Kvedaravičius; 28 серпня 1976, Біржай, Литовська РСР — 2 квітня 2022, Маріуполь, Україна) ― литовський режисер, документаліст.
Мантас Кведаравічюс | |
---|---|
лит. Mantas Kvedaravičius | |
Народився | 28 серпня 1976[3] Біржай, Литовська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР[4][5] |
Помер | 2 квітня 2022[1][2] (45 років) Маріуполь, Донецька область, Україна[1] ·вогнепальна рана[6][7] |
Країна | Литва |
Діяльність | кінорежисер, документаліст, археолог, антрополог, оператор-постановник |
Alma mater | школа в Литвіd (1994), Історичний факультет Вільнюського університетуd (1998), Нью-Йоркський університет (2003), Університет Оксфорда (2007) і Кембриджський університет (2013) |
Знання мов | литовська, англійська, російська, іспанська і грецька |
Заклад | Кембриджський університет |
Роки активності | з 2011 |
Нагороди | |
IMDb | ID 4254183 |
|
Біографія
ред.Народився 28 серпня 1976 року в місті Біржай. 1998 року закінчив історичний факультет Вільнюського університету. 2007 року отримав ступінь магістра соціальної та культурної антропології в Оксфордському університеті. У 2013 році в Кембриджському університеті захистив докторську дисертацію, опісля продовжив викладати у цьому виші теорію релігії, права і політики. Під час російського вторгнення в Україну працював кінодокументалістом у окупованому росіянами Маріуполі[8]. Наприкінці березня був захоплений у полон рашистами і розстріляний, імовірно після тортур[9]. Для того, щоби вдова Кведаравічюса змогла вивезти останки, було сповіщено про начебто загибель режисера від обстрілу[10] і названо оманливу дату загибелі (точна дата смерті невідома)[11]. 9 квітня 2022 року у Вільнюсі відбулося прощання з Мантасом[12].
Фільмографія
ред.Рік | Фільм | Виступав у ролі: | Примітки | Оригінальна назва | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Режисера | Сценариста | Продюсера | Оператора | Монтажера | ||||
2011 | Барзах | Так | Так | Так | документальний фільм | лит. Barzakh | ||
2016 | Маріуполіс | Так | Так | документальний фільм | англ. Mariupolis | |||
2019 | Парфенон | Так | Так | Так | Так | Так | драматичний фільм | англ. Parthenon |
Нагороди
ред.Рік | Кінофестиваль | Робота | Категорія | Результат | Посилання |
---|---|---|---|---|---|
2011 | Belgrade Documentary and Short Film Festival | Барзах | найкращий фільм | Перемога | |
Берлінський міжнародний кінофестиваль[de] | Amnesty International Film Prize | Перемога | |||
Prize of the Ecumenical Jury — Special Mention | Перемога | ||||
Міжнародний фестиваль документального кіно «Їглава» | Best Mid-Length Documentary | Номінація | |||
Lithuanian Film Awards | Best Documentary (Geriausias dokumentinis filmas) | Перемога | |||
Best Director (Geriausias rezisierius) | Номінація | ||||
Талліннський кінофестиваль «Темні ночі» | Нагорода Міжнародної федерації кінопреси (ФІПРЕССІ) | Перемога | |||
Grand Prize | Перемога | ||||
Вільнюський міжнародний кінофестиваль[lt] | Best Lithuanian Debut | Перемога | |||
2012 | Люблянський міжнародний кінофестиваль[sl] | Amnesty International Film Award | Перемога | ||
2016 | Берлінський міжнародний кінофестиваль | Маріуполіс | Amnesty International Film Prize | Номінація | |
Гонконзький міжнародний кінофестиваль | Golden Firebird Award | Номінація | |||
Lithuanian Film Awards | Best Documentary (Geriausias dokumentinis filmas) | Перемога | |||
Best Cinematographer (Geriausias operatoius) | Номінація | ||||
Стокгольмський міжнародний кінофестиваль | Best Documentary | Номінація | |||
Вільнюський міжнародний кінофестиваль[lt] | Best Director | Перемога | |||
2019 | Венеційський міжнародний кінофестиваль | Парфенон | Best Film (International Film Critics Week) | Номінація | |
2020 | Молодість | Best Feature Film | Номінація | ||
2022 | 75-ий Каннський кінофестиваль | «Маріуполіс 2» | L'Oeil d'Or | спеціальна нагорода | [13] |
Європейська кіноакадемія | Документальний фільм року | Перемога | [14] |
Примітки
ред.- ↑ а б в https://www.lemonde.fr/international/live/2022/04/02/guerre-en-ukraine-en-direct-le-negociateur-ukrainien-declare-possible-une-rencontre-entre-zelensky-et-poutine-l-ukraine-revendique-la-liberation-de-toute-la-region-de-kiev_6120237_3210.html
- ↑ а б Ukrainoje žuvo kino režisierius Mantas Kvedaravičius
- ↑ https://lad.lt/kvedaraviciusmantas/
- ↑ https://kinopavasaris.lt/en/filmai/5517-mariupolis
- ↑ https://alkas.lt/2022/04/03/ukrainoje-zuvo-kulturos-antropologas-ir-rezisierius-mantas-kvedaravicius/
- ↑ https://www.spiegel.de/kultur/mantas-kvedaravicius-wurde-litauischer-mariupolis-regisseur-ermordet-a-b0d0d07a-8ec0-463a-90ae-3f606fecc36e
- ↑ https://zaxid.net/litovskogo_kinorezhisera_mantasa_kvedaravichyusa_u_mariupoli_rozstrilyali_u_rosiyskomu_poloni_n1540585
- ↑ "Я хочу, щоб цей фільм було представлено на міжнародних судових процесах": історія документальної стрічки литовського режисера від маріупольської журналістки. imi.org.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2022.
- ↑ «Мариуполис 2» — фильм Мантаса Кведаравичюса, который погиб в Украине. Это первая картина о российском вторжении [Архівовано 21 травня 2022 у Wayback Machine.] // «Delfi» (Литва), 21.05.2022.
- ↑ У Маріуполі росіяни вбили кінорежисера із Литви: що відомо
- ↑ Литовського режисера Мантаса Кведаравічюса розстріляли у російському полоні. zaxid.net. 8 квітня 2022. Архів оригіналу за 8 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ Матеріальне для нього не означало нічого: пам’яті Мантаса Кведаравічюса. Українська правда _Життя. Процитовано 4 липня 2023.
- ↑ Марія Кабацій (28 травня 2022). Маріуполіс 2. Фільм вбитого росіянами в Маріуполі режисера отримав спеціальну нагороду в Каннах. НВ. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- ↑ Вікторія Андрєєва (11 грудня 2022). "Трикутник смутку" став фільмом року за версією європейської кіноакадемії. Українська правда.
Посилання
ред.- Мантас Кведаравічюс: «Якби мені хтось показав фільм про війну в Україні, я би не повірив». [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.]