Манітол

Маніто́л, маніт або гексан-1,2,3,4,5,6-ол (C₆H₈(OH)₆) — шестиатомний спирт (стереоізомер сорбітолу), що міститься в багатьох рослинах. Манітол і його похідні використовуються для отримання поверхнево-активних речовин, оліф, смол, лаків, вибухових речовин, в харчовій промисловості (харчова добавка Е421), в парфумерії і в медицині як осмотичний діуретик та для вазодилатації нирок.

D-Манітол

Систематична назва (IUPAC)
(2R,3R,4R,5R)-Hexan-1,2,3,4,5,6-ol
Ідентифікатори
Номер CAS	69–65–8
Код ATC	A06AD16
PubChem	6251
DrugBank	DB00742
Хімічні дані
Формула	C6H14O6
Мол. маса	182.172
Фармакокінетичні дані
Біодоступність	~7%
Метаболізм	Hepatic, negligible.
Період напіврозпаду	100 хвилин
Виділення	ренальне: 90%
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності	?
Лег. статус
Шляхи введення	?

Манітол

Маніт являє собою кристали або порошок солодкий на смак; густина 1,489; температура плавлення 166^оС; температура кипіння 267-280^оС (133 кПа). Розчинність у воді: 10,4г при 0^оС; 18,5г при 20^оС; 47,6г при 50^оС; 115г при 80^оС. Розчинний в аніліні; мало розчинний в піридині, діоксані, етанолі; нерозчинний в ефірах, вуглеводнях.

Розчини маніту застосовують при титриметричному визначенні бору і германію. Для цього його можна замінити розчином інвертного цукру. Крім того, розчини маніту застосовують в полярографії для створення фону.

Джерела

• Реактивы для технического анализа: Справ. изд./Коростелев П.П. М.: Металлургия, 1988, 384с. ISBN 5-229-00091-0

Посилання

• МАНІТ [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія