Вікіпедія

Мандрикін Веніамін Анатолійович

російський футболіст

Веніамін Мандрикін (рос. Veniamin Mandrykin, 30 серпня 1981, Оренбург — 6 серпня 2023, Москва) — російський футболіст, що грав на позиції флангового півзахисника, воротаря.

Ф
Веніамін Мандрикін
Веніамін Мандрикін
Веніамін Мандрикін
Особисті дані
Народження 30 серпня 1981(1981-08-30)
  Оренбург, СРСР
Смерть 6 серпня 2023(2023-08-06) (41 рік)
  Москва, Росія
Зріст 189 см
Громадянство  Росія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1997–2001 Росія «Аланія» 46 (?)
2002–2005 Росія ЦСКА (Москва) 47 (?)
2005–2006 → Росія ЦСКА-2 (Москва) 25 (?)
2006–2007 Росія ЦСКА (Москва) 21 (?)
2008 Росія «Том» 21 (?)
2009 Росія «Ростов» 21 (?)
2010 Росія «Динамо» (Брянськ) 12 (?)
2010 Росія «Спартак-Нальчик» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2003 Росія Росія 2 (?)
Звання, нагороди
Нагороди
Орден Дружби (Російська Федерація)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб ЦСКА (Москва), а також національну збірну Росії.

Триразовий чемпіон Росії. Триразовий володар Кубка Росії. Володар Кубка УЄФА.

Клубна кар'єра ред.

Веніамін розпочинав займатися футболом у спортшколі «Юність» у Владикавказі, куди його сім'я переїхала з Оренбурга. Спочатку грав на місці нападника, але через півроку через травму основного воротаря як найвищий в команді був переведений на позицію воротаря. У той же час Мандрикін не розглядав можливість продовження занять футболом на серйозному рівні і в 1993 році пішов зі спортшколи. Однак за наполяганням тренера спортшколи «Спартак» Валерія Вікторовича Горохова він погодився на участь в турнірі серед юнацьких команд, що проходив на початку 1994 року в США. «Спартак» переміг на тому турнірі, що й спонукало Мандрикіна продовжити заняття футболом.

Веніамін Мандрикін був у складі збірної Росії на Всесвітніх юнацьких іграх 1998 року, які проходили в Москві, де збірна господарів поля стала переможницею. У тому ж році був запрошений Валерієм Газзаєвим в «Аланію», де з відходом Заура Хапова в 2000 році став основним воротарем. До цього перебував на перегляді у французькому «Бордо»[1]. В середині сезону перейшов в ЦСКА, куди на пост головного тренера прийшов Газзаєв. В армійській команді в зв'язку зі смертю Сергія Перхуна також став основним воротарем. У наступному сезоні ділив цю позицію з Русланом Нігматулліним, в 2003 році внаслідок травми поступився місцем у воротах Ігорю Акінфєєву, який на наступні три сезони міцно зайняв місце в основі. Мандрикін же грав епізодично, так, в 2005 і 2006 роках він відіграв в чемпіонаті всього 2 гри. Напередодні початку сезону 2007 року міг відбутися перехід Мандрикіна в казанський «Рубін», але клуби не домовилися про ціну угоди.

У травні 2007 року серйозну травму отримав Ігор Акінфєєв, і з 9-го по 27-ий тур Мандрикін незмінно грав в основному складі ЦСКА.

У лютому 2008 року перейшов на правах оренди в «Томь» на один сезон. 16 березня дебютував у складі «Томі» в матчі 1-го туру чемпіонату Росії з московським «Динамо», залишивши ворота «сухими».

Наприкінці лютого 2009 року Веніамін перейшов в «Ростов» на правах оренди строком на один рік. 3 квітня дебютував у складі «Ростова» в матчі 3-го туру чемпіонату Росії з командою «Хімки», який завершився перемогою його команди з рахунком 1:0.

28 липня 2010 року Мандрикін на правах оренди перейшов у брянське «Динамо».

Аварія 10 листопада 2010 року ред.

В ніч з 9 на 10 листопада 2010 року на власній машині Porsche Cayenne, втікаючи зі швидкістю близько 200 км/год від переслідування ГИБДД, врізався в дерево, внаслідок чого зламав хребет (компресійний перелом шийного хребця[2]) і пошкодив спинний мозок[3]. Веніамін переніс операцію на хребті і знаходився в реанімації[4], підключений до апарату штучного дихання[5]. У машині Мандрикіна були ще два гравці «Динамо» — Максим Федоров і Марат Магкєєв, які сильно не постраждали, і дві дівчини, 19 і 20 років, які серйозно постраждали в аварії[6]. До середини лютого 2011 року футболіст все ще перебував у реанімації[7].

У квітні 2011 року як жест підтримки гравця команда «Динамо» (Брянськ) вийшла на поле в першому матчі сезону 2011/12 років у футболках з його фотографією й написом: «Ми разом! Одужуй»[8].

Проходив лікування спершу в Брянську, потім в московському НДІ нейрохірургії імені Бурденка. У червні 2011 року поступово пішов на поправку. У вересні 2011 року дав інтерв'ю, в якому розповів про прогрес у відновленні, висловив подяку лікарям, футбольним клубам, в яких Веніамін грав та які надають йому підтримку, особливо відзначивши ЦСКА, а також всім друзям і знайомим[9]. НА початку жовтня 2011 року переведений в реабілітаційний центр[10].

У вересні 2012 року заявив, що йде на поправку: почав піднімати спину, рухати правою рукою, почали рости біцепси[11].

Станом на січень 2014 року продовжувала реабілітацію. За його словами, одужання йшло швидше, однак прогнозів ніхто не робив[2].

Виступи за збірну ред.

Мандрикін представляв національну збірну Росії різних вікових категорій, виступаючи на Чемпіонаті Європи U-18 1998 року, а також зіграв 12 матчів у молодіжній збірній Росії.

У лютому 2003 року дебютував у складі національної збірної Росії в поєдинку проти Кіпру. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 1 рік, провів у формі головної команди країни 2 матчі.

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Росія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
12-2-2003 Лімасол Кіпр   0 – 1   Росія Міжнародний турнір на Кіпрі 2003 -
30-4-2003 Тбілісі Грузія   1 – 0   Росія Відбір до ЧЄ 2004 -1
Усього Матчів 2 Голів ?

Досягнення ред.

Командні ред.

Особисті ред.

  • У списку 33 найкращих футболістів чемпіонату Росії (1): № 3 — 2000
  • Найкращий воротар чемпіонату Росії за версією «Спорт-Експрес»: 2000 (сер. оцінка — 6,30)
  • Нагороджений Орденом Дружби (2006)[13]

Примітки ред.

  1. ↑ Від Бута до Мандрикіна. Архів оригіналу за 18 червня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  2. ↑ а б Мандрикін: спочатку говорили, що помру. 25 відсотків давали, що виживу. www.championat.com. 5 січня 2014. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 12 червня 2014.
  3. ↑ Воротар Мандрикін отримав важкі травми в ДТП. Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 11 червня 2017.
  4. ↑ Lenta.ru: Спорт: Воротареві ЦСКА зробили операцію на хребті. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  5. ↑ Калакуцький: два дні тому обговорювали з Мандрикін майбутнє ... Архів оригіналу за 13 листопада 2010. Процитовано 11 червня 2017.
  6. ↑ Стан Мандрикіна не погіршується; з голкіпером в машині знаходилися чотири людини. Архів оригіналу за 17 листопада 2010. Процитовано 11 червня 2017.
  7. ↑ Марія Мандрикіна: «Все поступово йде на лад». Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  8. ↑ onedivision.ru «Динамо» Бр - «Факел» — 0:1. Архів оригіналу за 20 березня 2017. Процитовано 11 червня 2017.
  9. ↑ МАНДРИКІН СТВОРИВ ЧУДО! І ДАЙ БОГ, ЩОБ ЧУДЕСА ПРОДОВЖУВАЛИСЯ. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 11 червня 2017.
  10. ↑ onedivision.ru // Веніаміна Мандрикіна перевели в реабілітаційний центр. Архів оригіналу за 31 березня 2013. Процитовано 11 червня 2017.
  11. ↑ Мандрикін: вже можу сам собі обличчя почухати, спину піднімати. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 червня 2017.
  12. ↑ Входив в заявку ЦСКА на Кубок УЄФА 2004/05, але фактично участі в матчах не брав.
  13. ↑ Указ Президента РФ от 12.06.2006 N 610. Архів оригіналу за 03.11.2011. Процитовано 11.06.2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мандрикін_Веніамін_Анатолійович&oldid=40291361