Мандель Семен Соломонович
Семен Соломонович Ма́ндель (нар. 27 жовтня 1907, Вінниця — пом. 19 вересня 1974, Ленінград) — російський радянський художник театру і кіно, графік.
| Семен Соломонович Мандель | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 27 жовтня 1907 Вінниця, Подільська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 19 вересня 1974 (66 років) | |||
| Ленінград, РРФСР, СРСР | ||||
| Поховання | Комаровське селищне кладовище | |||
| Країна |  Російська імперія СРСР | |||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |       | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 27 жовтня 1907 року у місті Вінниці Подільської губернії Російської імперії (тепер Україна). 1931 року закінчив Київський художній інститут (навчався на кіновідділенні у Володимира Татліна). Працював в кіно, виконував сатиричні малюнки. Учасник німецько-радянської війни з 23 червня 1941 року[1]. З 1942 року — в агітвзводі Ленінградського фронту[2].
З 1952 року працював головним художником Ленінградського театра імені Ленінського комсомолу. Брав участь в художніх виставках з 1965 року.
Помер в Ленінграді 19 вересня 1974 року. Похований у передмісті Санкт-Петербурга на Комаровському селищному кладовищі.
Роботи
ред.Оформляв спектаклі в театрах, естрадні та циркові вистави. Зокрема: «Фронт» О. Є. Корнійчука, «Російське питання» К. М. Симонова (обидва 1942), «Іркутська історія» О. М. Арбузова, «Океан» О. П. Штейна, «Піднята цілина» М. О. Шолохова (початок 1950-х років, все в співпраці з Г. О. Товстоноговим), «Якорна площа» (1960, режисер Р. А. Биков)[2].
Оформив:
- музичні фільми «Концерт на екрані» (з Я. Н. Рівошем), «Музична історія», «Антон Іванович сердиться» (з А. Векслером), «Концерт майстрів мистецтв», «Майстри російського балету»;
- українські фільми: «Зміна росте» (1931), «Негр із Шерідана», «Люлі-люлі, дитино», «Можливо, завтра» (1932), «Молодість», «Червона хустина» (1934), «Остання ніч» (1935).
- фільм «Приборкувач тигрів» (з Векслером).
Брав участь в постановці фільмів: «Шлях корабля», «Дівчина поспішає на побачення», «Моя любов», «Весілля», «Перша рукавичка» (з І. Степановим і B. Камським), «Російське питання», «Міст перейти не можна» (з В. Улітко і Т. Васильківською) і інші.
Автор афіші «Водяна пантоміма „Бунтар Кармелюк“» (1937) та кіноплакатів до фільмів:
- «Земля» (1930);
- «Вальцювання заліза» (1931);
- «Кінь» (1931).
Твори зберігаються в Російському музеї, в музеях і приватних збірках в Росії і за кордоном.
Відзнаки
ред.- Орден Червоної Зірки (2 вересня 1945)[1];
- Сталінська премія (1948, за фільм «Російське питання»);
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР з 21 січня 1969 року.
Примітки
ред.- ↑ а б Память народа. [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Кіно-театр.ру. [Архівовано 20 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
Література
ред.- Кино: Энциклопедический словарь / гл. ред. С. Й. Юткевич. — Москва : «Советская энциклопедия», 1986. (рос.) — С.252;
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 68. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4;
- Андрейканіч А. І. «Українські майстри кіноплаката першої третини XX століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — 96 с.; іл. сторінки 68—69. [Архівовано 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 966-5467-23-4.