Мала Клітинка

Мала́ Клі́тинка — село в Україні, у Махнівській сільській громаді Хмільницького району Вінницької області. Населення на 1980-ті роки становило 115 осіб, на 2022 рік — близько 40. Позначене на топографічних картах другої половини ХІХ ст., де у селі позначено церкву, що до нашого часу не збереглася. З того часу збереглися ставки та мощена каменем дорога.

село Мала Клітинка
Країна	Україна
Область	Вінницька область
Район	Хмільницький район
Тер. громада	Махнівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA05120110060063434
Основні дані
Засноване	1670
Населення	115
Площа	0,897 км²
Густота населення	128,21 осіб/км²
Поштовий індекс	22110
Телефонний код	+380 4342
Географічні дані
Географічні координати	49°47′29″ пн. ш. 28°28′10″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	279 м
Місцева влада
Адреса ради	22133, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Махнівка, вул. Нікольського, буд. 15
Карта
Мала Клітинка
Мала Клітинка
Мапа

Історія

1864 року Л. Похилевич писав, що біля села знаходиться струмок з такою ж назвою, за 5 км вище за течією — с. Поліченець. Того часу населення складало: православних 358, римських католиків 50; землі 796 десятин. До 1850 року це село належало Теклі Мусіній-Пушкіній, після її смерті було куплено керівним у графів Браницьких Валеріаном Узембло на ім'я своєї дружини, Т. А. Узембло. Свято-Покровська церква була дерев'яною. 1861 року володіння перейшло у спадок до сина, Владислава Узембло.

Збереглася будівля палацу — однововерхова з чотириколонним портиком, та двоповерховими прибудовами з південного боку. Палац нових власників села імовірно зведено між 1850—1861 рр., добудовано наприкінці ХІХ ст. При побудові та перебудові палацу використано цеглу з тавруванням ініціалами W та U. — W. Uziemblo, імовірно ініціалами власника цегельні, яка діяла у селі Швайківка (нині Житомирська область). З розташованого там же гранітного кар'єру(сірий граніт) імовірно походять колони, східці та камені фундаменту.

У приміщенні панського маєтку з 1920 діяла дитяча агроколонія, з 1925 року — імені Котовського. З 1930 тут діяла агрошкола. У 30-ті роки ХХ ст. в селі створено колгосп «Спільна праця». 1939 року працював млин-вітряк, діяла початкова школа — у приміщенні стайні біля панського маєтку. Колгосп і школа зазнали збитків під час окупації за часів Другої світової війни.

Колишня садиба власників села, збудована у ХІХ ст., зазнала неодноразових перебудов. У 1950-70-ті роки використовувалася як зерносховище. Капітально відремонтована у 1980-ті роки, використовувалася по тому кілька десятиліть як культурно-побутовий центр. Поруч з ним збереглася господарська будівля — стайня, споруджена у ХІХ ст., після 1917 року пристосована під початкову школу а потім — на клуб (на 2022 рік — спалена). Поруч із палацом збереглися також руїни лазні та котельної будівництва кінця 1980-х років збереглися рештки парку, у якому були липи, дуби та каштани, розарій на схилах над ставком. Нижче від маєтку по схилу меморіал односельчанам, загиблим у роки Другої світової війни.

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р, «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Махнівської сільської.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи і ліквідації Козятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Хмільницького району.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	115	100%

Література

• Поли́чинці // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974 — том Вінницька область / А. Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.331

Посилання

• Погода в селі [Архівовано 12 жовтня 2018 у Wayback Machine.]