Макс Абрагам

німецький фізик-теоретик

Макс Абрагам (нім. Max Abraham; 26 березня 1875, Данціг — 16 листопада 1922, Мюнхен) — німецький фізик-теоретик.

Макс Абрагам
Народився26 березня 1875(1875-03-26)[1][2][…]
Данциг, провінція Пруссіяd, Королівство Пруссія, Німецький Райх[1]
Помер16 листопада 1922(1922-11-16)[1][2][…] (47 років)
Мюнхен, Німецький Райх[1]
·рак головного мозку[d]
Країна Німецький Райх
Діяльністьфізик, математик
Alma materHU Berlin
Галузьфізика
ЗакладГеттінгенський університет[2]
Університет Іллінойсу в Урбана-Шампейн[2]
Штутгартський університет[2]
Міланський технічний університет[2]
Telefunkend[5]
ВчителіМакс Планк
ЧленствоНімецьке фізичне товариство (1921)
Нагороди

Життєпис

ред.

Народився у єврейській родині. 1897 року закінчив Берлінський університет, де згодом працював асистентом у Макса Планка. У 1902—1909 роках був приват-доцентом у Геттінгені, у 1909—1914 роках працював у США та ІталіїМілані). З початком Першої світової війни, змушений був повернутися до Німеччини, де працював у технологічному інституті Штутгарта над теорією передавання радіосигналу. Після війни — знову в Мілані, потім у Штутгарті та Аахені.

Помер від пухлини головного мозку.

Наукова діяльність

ред.

Основні праці та дослідження Макса Абрагама присвячені математичній фізиці, електродинаміці, електронній теорії та теорії гравітації. Зокрема, він надав завершеної форми класичній електродинаміці Максвелла, що використовується донині. У 19021903 роках сформулював першу гіпотезу про структуру електрона, згідно з якою його можна подати як тверду кульку з рівномірно розподіленим зарядом. Увів у теоретичній фізиці поняття електронного імпульсу, запропонував формулу залежності електромагнітної маси електрона від швидкості. 1912 року запропонував теорію гравітації, що узагальнює ньютонівську, але не враховує принципу еквівалентності Ейнштейна.

Його гіпотезу про силову дію світла, що проходить через прозоре середовище, відкинуто на користь гіпотези Германа Мінковського. Нещодавно проведено експерименти[6], на підставі яких деякі фізики роблять висновки щодо правильності гіпотези Абрагама. Однак більшість у фізичній спільноті так не вважає[7][8].

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Храмов Ю. А. Абрагам, Макс // Физики : биографический справочник / под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 6. — 400 с. — 200 000 екз.