Розумний Максим Миколайович

український політолог
(Перенаправлено з Максим Розумний)

Макси́м Микола́йович Розу́мний (*27 червня 1969, Київ) — український політолог, філософ, поет.

Розумний Максим Миколайович
Народився 27 червня 1969(1969-06-27) (54 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність політолог
Alma mater Факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка (1992)
Науковий ступінь доктор політичних наук (2007)

Біографія ред.

Народився 27 червня 1969 року у місті Києві.

Освіта: Київський державний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1992 р.), аспірантура Інституту філософії НАН України (1995), докторантура Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2005).

Професійна діяльність:

Редактор відділу журналу «Наука і суспільство» (1991—1992);

Один із засновників Творчої асоціації «500» (1993);

Молодший науковий співробітник, науковий співробітник Інституту філософії АН України (1995—2000);

Вчений секретар Інституту соціальної та політичної психології АПН України (2000);

Доцент кафедри теорії масової комунікації Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2000—2002);

Завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень (2005—2008);

Радник Віце-прем'єр-міністра України (2008);

Завідувач відділу гуманітарної політики та безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки (з 2009).

Громадсько-політична діяльність:

Член ПРП.

Член Президії Української Всесвітньої Координаційної Ради (2001—2006), Голова Секретаріату УВКР (2003—2005).

Наукова діяльність:

Доктор політичних наук (2007 р.), кандидат філософських наук (1996 р.), голова Наукового товариства «Гуманітарна Колегія» (з 1997), член науково-експертної колегії при Кабінеті Міністрів України (з 2008).

Книги ред.

  • «Справа честі. Алгоритми національного самоопанування» (1995);
  • «Рамаян» (1997);
  • «Камінь» (1998);
  • «Українська ідея на тлі цивілізації» (2004);
  • «Лірика дев'яностих. Любити живих» (2004, у співавторстві з А.Кокотюхою)
  • «Ідея і нація в інформаційну епоху» (2006);
  • «Доктрина дії: соціально-філософський конспект» (2009);
  • «Багрянолиці» (2009);
  • Автор близько 100 наукових публікацій з гуманітарних і суспільствознавчих питань.

Член Національної спілки журналістів України (з 1992), Національної спілки письменників України (з 1999), голова Творчої Асоціації «500» (з 1994).

Посилання ред.