Максиміліан фон Герфф

Максиміліан Карл Отто фон Герфф (нім. Maximilian Karl Otto von Herff; 17 квітня 18936 вересня 1945) — один з вищих офіцерів СС, обергруппенфюрер СС і генерал військ СС. Начальник Головного управління кадрів СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Максиміліан фон Герфф
нім. Maximilian Karl Otto von Herff
Stroop Report - Warsaw Ghetto Uprising - 26549.jpg
Максиміліан фон Герфф (другий праворуч) допитує вцілілих учасників повстання у Варшавському гетто.
Народився 17 квітня 1893(1893-04-17)[1][2]
Ганновер, Королівство Пруссія
Помер 6 вересня 1945(1945-09-06)[1][2] (52 роки)
Windermered, Windermered, Південний Лейклендd, Камбрія, Англія, Велика Британія
·цереброваскулярні хвороби
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність офіцер, політик
Учасник Перша світова війна
Членство СС
Військове звання обергруппенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Медаль «За відвагу» (Гессен)
Орден дому Гогенцоллернів
Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе)
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Пам'ятна військова медаль (Угорщина)
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
За поранення (нагрудний знак)
Кавалер Срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Військовий почесний знак в залізі
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Почесний кут старих бійців
Цивільний знак СС
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»
Нарукавна стрічка «Африка»

БіографіяРедагувати

Син лікаря, прусського санітарного радника. Виходець із знатного роду, що походив від льєжських гугенотів, які втекли від переслідувань в Німеччину.

Учасник Першої світової війни. З серпня 1914 року служив лейтенантом в 115-му лейб-піхотному (1-му лейб-гвардійському велікогерцогской Гессенського) полку прусської армії. Пізніше служив у 5-му Нижньосілезькому і 164-му піхотних полках. Кілька разів поранений. За бойові заслуги відзначений численними нагородами.

З березня по жовтень 1919 року служив в Ганноверському фрайкорі. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 1926 року служив у 18-му кавалерійському полку.

У 1928 році — офіцер 15-го піхотного полку. З березня 1935 року — офіцер штабу VIII-го армійського корпусу вермахту в Бреслау, з січня 1939 року — ад'ютант в штабі XVII-го армійського корпусу Третього рейху у Відні.

Учасник Другої світової війни. У листопаді 1940 року фон Герфф був призначений командиром 115-стрілецького полку 15-ї танкової дивізії. З квітня по травень 1941 року — командир «Бойової групи Герфф » в складі Африканського корпусу, бився під Тобруком (Лівія).

З 13 травня 1941 по 16 червня 1941 — командир 15-ї танкової дивізії. Учасник операцій «Brevity» і «Skorpion».

У листопаді 1941 року його однополчанин Карл Вольф представив його рейхсфюреру СС Генріху Гіммлеру. При реорганізації кадрової справи в СС був запрошений Гіммлером в СС. 1 грудня 1941 року виключений зі складу вермахту і переведений у війська СС. З 9 грудня 1941 року — член СС (посвідчення №405 894). Служив в РСХА. З 8 квітня 1942 року — член НСДАП (партійний квиток №8 858 661). Фанатичний націонал-соціаліст, в березні 1943 року відмовився від протестантської віри. Після тривалого навчання, був призначений начальником Головного управління кадрів СС (з 1 жовтня 1942 і до кінця війни).

У травні 1943 року фон Герфф справив інспекцію об'єктів СС в окупованій Польщі. У генерал-губернаторстві він відвідав 12 концтаборів, в тому числі Майданек, Травники і гарнізон СС в Любліні. 15 травня фон Герфф зустрівся і заслухав звіт группенфюрера СС Юргена Штропа про заходи з придушення повстання у Варшавському гетто.

На початку травня 1945 року після невдалої спроби втечі опинився в британському полоні і був ув'язнений в таборі військовополонених на півночі Англії в Грізейд-Голі. 6 вересня 1945 року Максиміліан фон Герфф помер від інсульту в табірному шпиталі і був похований на німецькому військовому цвинтарі в Стаффордширі.

ЗванняРедагувати

НагородиРедагувати

Перша світова війнаРедагувати

Міжвоєнний періодРедагувати

Друга світова війнаРедагувати

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Залесский К. СС. Самая полная энциклопедия.-М.:Эксмо, 2012.
  • Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
  • Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S.147
  • Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939–1945, Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, S. 384, ISBN 978-3-938845-17-2

ПосиланняРедагувати


  1. а б Find a Grave — 1995.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.