Максимов Василь Максимович

російський живописець

Василь Максимович Макси́мов (нар. 29 січня 1844, Лопіно — пом. 1 грудня 1911, Санкт-Петербург) — російський живописець, відомий картинами з життя простих людей; член Товариства пересувних художніх виставок з 1872 року; академік Петербурзької академії мистецтв з 1878 року.

Максимов Василь Максимович

Maximov by Kramskoi.jpg

Народження 17 (29) січня 1844
Лопіно, Staroladozhskoye rural settlementd, Новоладозький повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть 18 листопада (1 грудня) 1911 (67 років)
  Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Поховання
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Жанр жанрове малярство
Навчання Петербурзька академія мистецтв
Діяльність художник
Напрямок живопис[2]
Вчитель Бруні Федір Антонович і Шамшин Петро Михайловичd
Твори Q17490858?

CMNS: Максимов Василь Максимович у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Народився 17 [29] січня 1844(18440129) року в селі Лопіному (нині Ленінградська область, Росія) у селянській сім'ї. Упродовж 18551862 років працював підмайстром і навчався в іконописній майстерні у монастирі в Санкт-Петербурзі. З 1863 по 1866 рік навчався в Петербурзькій академії мистецтв у Федора Бруні, Петра Шамшина. Протягом навчання у 1864 і 1865 роках отримав малі срібні медалі.

У 1866 році виїхав у Тверську губернію, де викладав живопис у маєтку Голенищева-Кутузова. Помер у Санкт-Петербурзі 18 листопада [1 грудня] 1911 року. Похований на цвинтарі в Чернавіному.

ТворчістьРедагувати

Автор жанрових полотен, портретів, пейзажів у реалістичному стилі. Серед робіт:

  • «Хвора дитина» (1864; золота медаль Академії мистецтв, 1865);
  • «Бабусині казки» (1867);
  • «Селянська хата» (1869);
  • «Материнство» (1871);
  • «Хлопчик-механік» (1871);
  • «Прихід чаклуна на селянське весілля» (1875; Третьяковська галерея);
  • «Родинний розподіл» (1876; Третьяковська галерея);
  • «Бідна вечеря» (1879);
  • «Хворий чоловік» (1881; Третьяковська галерея);
  • «Позичка хліба» (1882);
  • «Сліпий господар» (1884);
  • «Усе в минулому» (1889; Третьяковська галерея);
  • «Із дипломом» (1890);
  • «Лиха свекруха» (1893);
  • «Лісовий сторож» (1893; Одеський художній музей);
  • «Пережив стару» (1896);
  • «Залом жита» (1903).

В 1871 році, перебуваючи у Києві, зробив замальовки прочан Києво-Печерської лаври.

За його проектом у 19121914 роках під керівництвом інженера-будівельника Володимира Леонтовича у формах української архітектури XVII—XVIII століть споруджено храм-пам'ятник на козацьких могилах під Берестечком[3].

         
«Родинний розподіл»
«Хворий чоловік»
«Бабусині казки»
«Сліпий господар»
«Усе в минулому»

Брав участь у мистецьких виставках з 1871 року.

Окремі роботи художника зберігаються у Миколаївському художньому музеї, Третьяковській галереї у Москві, Державному російському музеї у Санкт-Петербурзі.

ПриміткиРедагувати

  1. Максимов Василий Максимович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Czech National Authority Database
  3. Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 140.

ЛітератураРедагувати