Маковецький Федір Єфремович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Маковецький Федір Єфремович (*25.02.1899 — †7.05.1974) — радянський офіцер, учасник Радянсько-німецької війни, командир 231-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії підполковник[1].

Маковецький Федір Єфремович
Народження25 лютого 1899(1899-02-25)
с. Богданівка, зараз Толочинського району Вітебської області, Білорусь
Смерть7 травня 1974(1974-05-07) (75 років)
пмт Коханово Толочинського району Вітебської області, Білорусь
КраїнаСРСР СРСР
Рід військстрілецькі війська
ОсвітаПостріл, Воєнний інститут КДБ при Раді Міністрів СРСРd і Q4236524?
Роки служби1919–1947
Званнягвардії підполковник
Командування231-м гвардійським стрілецькимо полком 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії; 825-м стрілецьким полком 302-ї Тарнопольської Червонопрапорної ордена Кутузова стрілецької дивізії
Війни / битвиРадянсько-німецька війна
Битва на Курській дузі
Чернігівсько-Прип'ятська операція
Битва за Дніпро
Битва за Київ (1943)
Калинковицько-Мозирська операція
Операція «Багратіон»
Звільнення Польщі
Звільнення Чехословаччини
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоної Зірки
Медалі

Біографія

ред.

Народився 25 лютого 1899 року в с. Богданівка, зараз Толочинського району Вітебської області, Білорусь. Закінчив 8 класів Коханівської школи.

В Червоній Армії з 1919 року, воював на Південному фронті, в 1920 році — на Західному. В 1923 році брав участь в боротьбі з басмацтвом. Нагороджений Почесною революційною зброєю[2]. В 1925 році закінчив курси військових командирів, в 1926 — об'єднану військову школу ім. Леніна в Ташкенті, а в 1935 році — курси «Вистрел». З 1927 по 1937 рік служив в 37-му Батумському прикордонному загоні. Після закінчення Вищої прикордонної школи викладав тактику і топографію в Саратовському військовому прикордонному училищі (в 1938–1941 роках)[3]. Був нагороджений ювілейною медаллю «ХХ років РСЧА».

Радянсько-німецьку війну майор Маковецький зустрів у складі прикордонний військ. На посаді командира батальйону 289-го стрілецького полку 13-ї мотострілецької дивізії внутрішніх військ НКВС[ru] брав участь в боях проти наступаючих німецьких військ в районі м. Ізюм, в обороні по річці Сіверський Донець, в районі м. Куп'янськ, м. Воронеж, по річці Хопер на схід від м. Борисоглєбськ. Зазнавши значних втрат у боях, 15 червня 1942 року 13-та мотострілецька дивізія за наказом Ставки ВГК була переформована, введена до складу Червоної Армії і отримала найменування 95-ї стрілецької дивізії [4]. З 19 вересня 1942 року 95-а стрілецька дивізія (СРСР) у складі 62-ї армії бере участь в обороні Сталінграду. Маковецький командував спочатку навчальним батальйоном, а потім був призначений ТВО командира 161-го стрілецького полку. Обороняв Мамаїв курган, вів бої в районі заводів "Барикади" і "Червоний Жовтень". За оборону Сталінграда Маковецький Ф.Є. був нагороджений орденом Червоної Зірки.

За оборону Сталінграду 95-й стрілецькій дивізії було присвоене звання гвардійської, 1 березня 1943 року вона була переформована у 75-ту гвардійську стрілецьку дивізію. Підполковник Маковецький став командиром 231-го гвардійського стрілецького полку.

В липні 1943 року відзначився під час боїв у Курській битві в районі Понирі — Ольховатка. Нагороджений орденом Червоного Прапора.

Особливо відзначився Ф.Є.Маковецький при форсуванні річки Дніпро північніше Києва восени 1943 року, у боях при захопленні та утриманні плацдарму на правому березі Дніпра в районі сіл Глібівка та Ясногородка (Вишгородський район Київської області).

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року "за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії підполковнику Маковецькому Федору Єфремовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу із врученням ордену Леніна і медалі «Золота Зірка»[5]

В 1944 році Маковецький командує 825-м стрілецьким полком 302-ї стрілецької Тарнопільської Червонопрапорної ордена Кутузова дивізії. В боях за Польщу в серпні 1944 року прориває укріплену оборону німецьких військ в районі села Воля Мелецька, а 23.08.1944 року виходить на північний захід від м. Дембиця, тим самим давши можливість сусіднім частинам зайняти м. Дембиця [6].

Навесні 1945 року в Чехословаччині 825-й стрілецький полк Маковецького проривав глибоко ешелоновану оборону армії Райху біля м. Опава (Троппау). Діючи на головному напрямку наступу, полк опанував населеними пунктами Олдржихів і Пуста-Якортиця, відбиваючи по кілька раз на день сильні контратаки супротивника[7]. Підполковник Маковецький був нагороджений орденом Червоного Прапора.

В цих боях Маковецький був тяжко поранений, йому ампутували ногу, на лікування у госпіталях знадобилось два роки.

З 1947 року гвардії підполковник Маковецький Ф.Є в запасі. Мешкав і працював у смт. Коханово Толочинського району Вітебсьої області, Білорусь.

Помер 7 травня 1974 року.

Нагороди

ред.

Пам'ять

ред.

Примітки

ред.
  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО - Фонд 33. — Оп. 682525, д.165, запись 22196861, стр. 53 (рос.)
  3. [[https://web.archive.org/web/20141227190027/http://photoka.narod.ru/mil_history.htm Архівовано 27 грудня 2014 у Wayback Machine.] Fedor Makoveczki (рос.)
  4. http://www.podvignaroda.mil.ru/ [Архівовано 2012-07-25 у Wayback Machine.] ЦАМО - Фонд 1218. - Оп.1., д.1, л.15 (рос.)
  5. http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з квітня 2019] ЦАМО — фонд 33, опись 68252,5 ед. хран 48, запись 12057300 (рос.)
  6. http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з квітня 2019] ЦАМО Фонд 33. - Оп. 690155, д. 6809, запись 36625064, стр. 16 (рос.)
  7. http://www.podvignaroda.mil.ru/-[недоступне посилання з квітня 2019] ЦАМО Фонд 33. - Оп. 686196, д. 5799, запись 27710353, стр. 31 (рос.)

Посилання

ред.

Література

ред.