Макаров (місто)
Мака́ров (рос. Макаров; у 1905—1946 роках — Сірітору, яп. 知取) — місто на острові Сахаліні, адміністративний центр Макаровського міського округу Сахалінської області Російської Федерації. Розташоване на східному побережжі острова на березі затоки Терпіння Охотського моря за 235 км на північ від Южно-Сахалінська[1]. Залізнична станція на лінії Южно-Сахалінськ—Победіно. Населення — 6 393 особи (2019).
місто Макаров | |||
---|---|---|---|
| |||
Центр міста. 2020 рік.
| |||
Країна | Росія | ||
Суб'єкт Російської Федерації | Сахалінська область | ||
Міський округ | Макаровський міський округ | ||
Код ЗКАТУ: | 64224501000 | ||
Код ЗКТМО: | 64724000001 | ||
Основні дані | |||
Час заснування | 1892 | ||
Населення | 6 393 (2019) | ||
Поштовий індекс | 694140 | ||
Телефонний код | +7 424 43 | ||
Географічні координати: | 48°37′37″ пн. ш. 142°46′48″ сх. д. / 48.62698° пн. ш. 142.77999° сх. д. | ||
Вебсторінка | makarov.ucoz.ru | ||
Мапа | |||
| |||
|
Історія
ред.Засноване у 1892 році як село Селютора. З 1905 по 3 вересня 1945 року — у складі губернаторства Карафуто Японії і мало назву Сірітору. З 1945 року у складі Сахалінської області РРФСР СРСР, з 1991 року — Російської Федерації. Сучасна назва з 1946 року на честь російського флотоводця і океанографа адмірала Степана Макарова.
Населення
ред.1925[2] | 1935[3] | 1959[4] | 1970[5] | 1979[6] | 1989[7] | 1996[8] | 1998[8] | 2000[8] | 2001[8] | 2002[9] | 2005[8] | 2006[8] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
9400 | ↗15 735 | ↘13 919 | ↘11 105 | ↘10 672 | ↗11 351 | ↘10 400 | ↘9600 | ↘8900 | ↘8800 | ↘7271 | ↘7000 | ↘6900 |
2007[8] | 2008[8] | 2009[10] | 2010[11] | 2011[12] | 2012[13] | 2013[14] | 2014[15] | 2015[16] | 2016[17] | 2017[18] | 2018[19] | 2019[20] |
↘6800 | ↘6700 | ↗6701 | ↗6705 | ↘6663 | ↘6657 | ↘6590 | ↘6525 | ↗6681 | ↗6753 | ↘6717 | ↘6567 | ↘6393 |
Економіка
ред.Основні галузі економіки: вугільна та лісова промисловість. Найбільші підприємства: АТ «Макарівська вугільна компанія» (видобуток кам'яного вугілля), АТ «Макарівська лісова компанія» (заготівля та переробка деревини). Також також діють: дробильно-сортувальний комбінат, АТ "Харчокомбінат «Макарівський» (пиво), АТ «Шанс» (ковбасні вироби), АТ «Рибак» (видобуток і переробка риби)[21].
Культура, освіта
ред.У місті діють центр додаткової освіти, центр професійної підготовки «Зміна», вісім бібліотек, дитяча школа мистецтв, Будинок культури, краєзнавчий музей. Видається «Новая газета»[21].
Галерея
ред.Будівля міської адміністрації.
|
Залізнична станція.
|
Церква Донської ікони
Божої Матері. |
Меморіал воїнам-визволителям
Сахаліну і Курил. |
Погруддя
Степана Макарова. |
Примітки
ред.- ↑ Вся Россия. Энциклопедия, 2001, с. 267.
- ↑ Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1925 года: Домовладения и численность населения.
- ↑ Администрация губернаторства Карафуто. Результаты переписи 1935 года: Домовладения и численность населения.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ а б в г д е ж и Народная энциклопедия «Мой город». Макаров (город)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Сахалинская область. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов. Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2014. Процитовано 28 липня 2014.
- ↑ Сахалинская область. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2011-2016 годов
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Оценка численности населения в разрезе муниципальных образований по состоянию на 01.01.2019 года и среднегодовая за 2018 год. Территориальный орган Федеральной службы государственной статистики по Сахалинской области. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 25 квітня 2019.
- ↑ а б Вся Россия. Энциклопедия, 2001, с. 268.
Література
ред.- Макаров (город в Сахалинской обл.) // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Макаров // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 295.(рос.);
- Макаров // Вся Россия. Города и населенные пункты. Энциклопедия / А. В. Рябинин. — Институт экономики и управления в промышленностиі[ru]. — Москва, 2001. — Т. Города и населенные пункти. — С. 267—268. — ISBN 5-93249-001-2. (рос.);
- И. С. Зонн, А. Г. Костяной. Макаров // Охотское море. Энциклопедия. — Москва : «Международные отношения»[ru], 2009. — С. 110. — ISBN 978-5-7133-1354-9. (рос.)