Майстренко Борис Олександрович
Борис Олександрович Майстренко (1923 - 1945) - лейтенант Робітничо-селянської Червоної армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).
Майстренко Борис Олександрович | |
---|---|
Народився |
1 грудня 1923 Новгород-Сіверський |
Помер | 15 січня 1945 (21 рік) |
Країна | СРСР |
Діяльність | військовослужбовець |
Alma mater | Харківське гвардійське вище танкове командне училище |
Учасник | німецько-радянська війна |
Військове звання | лейтенант |
Нагороди | |
Біографія ред.
Борис Майстренко народився 1 грудня 1923 року в Новгороді-Сіверському. Після закінчення восьми класів школи проживав у Ташкенті, працював на заводі. У серпні 1942 року Майстренко був призваний на службу до Робітничо-селянської Червоної армії. 1943 року закінчив Харківське танкове училище. З липня того ж року – на фронтах Німецько-радянської війни[1].
До червня 1944 року лейтенант Борис Майстренко командував танком " Т-34 " 1-го танкового батальйону 152-ї окремої танкової бригади 8-ї армії Ленінградського фронту. Відзначився під час боїв на Карельському перешийку. Прийнявши у тих боях він командування ротою, він зі своїм екіпажем знищив 3 дота, 8 дзотів, 15 гармат, 20 кулеметів, кілька десятків солдатів і офіцерів противника. На початку січня 1945 року Майстренко отримав тяжке поранення, від якого помер 15 січня[1].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за «успішне виконання бойового завдання з прориву ворожих укріплень на Карельському перешийку та виявлені при цьому мужність і героїзм» лейтенант Борис Майстренко посмертно був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу. Також був нагороджений орденами Леніна, Олександра Невського, Вітчизняної війни 2-го ступеня та Червоної Зірки[1].
На честь Майстренка названо вулицю і встановлено погруддя в його рідному місті[1].
Примітки ред.
- ↑ а б в г Майстренко Борис Олександрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
- Юные герои Витебщины. — Мин1ск, 1980.