Вікіпедія

Майков Павло Сергійович

Павло Сергійович Майков (нар. 15 жовтня 1975, Митищі) — російський актор театру, кіно і дубляжу, телеведучий, з 2008 року — співак і музикант, засновник музичних груп «Магріт», («ButterBrodsky») і «7 відсотків».

Майков Павло Сергійович
рос. Павел Сергеевич Майков
Ім'я при народженні рос. Павел Сергеевич Майков
Народився 15 жовтня 1975(1975-10-15) (48 років)
Митищі, Московська область, РРФСР, СРСР
Громадянство  Росія
 СРСР
Діяльність актор, співак, ведучий, гітарист, телеведучий
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Роки діяльності 1997 — тепер. час
Брати / сестри Стоцька Анастасія Олександрівна
IMDb nm1285135
CMNS: Майков Павло Сергійович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 15 жовтня 1975 року в місті Митищі Московської області в родині водія і художниці[1].

З 1982 по 1992 роки жив у Києві[1]. Закінчив музичну школу № 26 м. Києва по класу скрипки і фортепіано

У 1992 році там же закінчив середню школу № 1. У 1994 році вступив до ГІТІС на факультет «актор драматичного театру» (майстерня П. Хомського), який і закінчив у 1998 році. В дипломному спектаклі «Два веронці» за п'єсою Вільяма Шекспіра грав одну з головних ролей — негативного героя Протея.

З 1998 по 1999 роки — актор театру «Сфера», де грав у виставі «Вестсайдська історія» роль Рифа. Потім працював у театрі у Сергія Арцибашева[2].

У 1999 році пройшов кастинг в мюзикл «Метро», де зіграв головну роль музиканта Івана. Прем'єра мюзиклу відбулася 22 жовтня 1999 року.

У 2000 році грав у виставі «Піна днів» до «Театральної компанії Сергія Виноградова»[3].

З 2000 по 2005 роки — актор театру імені Моссовета, де з 2000 року грав у мюзиклі «Ісус Христос — суперзірка» роль — Симон Зилот, а з 2001 року у виставі «Шиворот-навиворот» роль — Соловей-розбійник.

У 2002 році зіграв у культовому російському багатосерійному фільмі «Бригада» одну з головних ролей, бандита, Віктора Пчолкіна, на прізвисько «Пчёла» («Бджола»), яка принесла йому широку популярність.

Далі Павло Майков працює в кіно дуже плідно, серед ролей актора можна відзначити такі як особист Кожин в телесеріалі «Курсанти» (2004), головна роль колишнього спецназівця, доброго клоуна Дмитра Русакова у 8-серійному телефільмі «Гра на вибування» (2004), роль старшини Серби «Неслужбове завдання» (2004), роль оперативника Дмитра Стоцького в комедії «Новий рік скасовується» (2004), капітана Павла Наумовича Кудашева в популярному серіалі «Солдати», у фільмі «Дев'ять днів до весни» (2007) головну роль офіцера спецназу Іллі, в телесеріалі «Десант є десант» (2010) головну роль Андрія Весніна, в телесеріалі «Синдром дракона» (2012) роль офтальмолога Дениса, в телесеріалі «Зради» (2015) роль Гліба Олеговича, дитячого лікаря-ортодонта.

З 2005 по 2006 роки вів передачу на НТВ «Головна дорога» зі Світланою Берсенєвою, а також передачі «Паноптикум» та «Знайди мене». З 2007 по 2009 рік вів документальний цикл каналу ТВЦ «Московські профі»[4].

У 2008 році Павло Майков разом з актором Олексієм Секіріним (колишній чоловік його сестри) заснував музичну групу «7 відсотків». Презентація проекту пройшла 29 квітня 2010 року в московському клубі «Б2».

У 2011 році була заснована група «БуттерБродский» («ButterBrodsky») автором і виконавцем пісень якої був Павло Майков[5]. Перші пісні гурту були написані на вірші Йосипа Бродського, Джона Донна і Байрона. 20 грудня 2016 року група «БуттерБродский» припинила своє існування, про що було заявлено на офіційній сторінці групи в Instagram. У 2017 році, трохи змінивши склад групи, створив групу «Магріт». У січні 2018 року взяв участь у зйомках серіалу «Ольга» на ТНТ, виконав роль сусіда «Терентьєвих» Жору.

З 2018 року актор доданий у список бази Миротворця, за незаконнє відвідування Криму.[6][7]

В 2022 році Павло Майков, пояснив реальне значення війни для тих, хто продовжує сліпо вірити владі РФ і заперечує жорстокі факти "що війна - це бій зі зброєю між двома державами, які ворогують між собою, і попросив усіх називати "речі своїми іменами""[8]

Родина ред.

Родина ред.

  • Бабуся — Майкова Тетяна Павлівна (нар. 27 вересня 1924)
  • Мати — Ганна Семенівна Стоцька (дів. Майкова) (нар. 22 лютого 1957) — художниця
  • Батько — Сергій Дмитрович Сергутін (1957—2002) — водій, родом з Києва[1]
  • Вітчим — Стоцький Олександр Дмитрович (нар. 18 грудня 1957) — лікар-реаніматолог[9]
  • Сестра — Анастасія Олександрівна Стоцька (нар. 7 жовтня 1982, Київ, СРСР)  — співачка, актриса, фотомодель

Особисте життя ред.

  • До першого шлюбу перебував 3 роки у відносинах зі своєю однокурсницею Мар'яною Максимівною Березовською
  • Перша дружина (2001—2005) — Катерина Масловська, актриса і співачка (нар. 1982)[10]
    • Син — Данило Майков (нар. 2003)[11]

Друга дружина (з 2006) — Марія Саффо (Слідовкер), актриса (нар. 1978)[10][12]

Фільмографія ред.

  1. 2002 — Чоловіча робота — слідчий
  2. 2002 — Бригада — Віктор Павлович Пчолкін (Пчьола), бандит, член «Бригади»
  3. 2003 — Найкраще місто Землі
  4. 2004 — Новий рік відміняється! — Стоцький Дмитро
  5. 2004 — Гріхи батьків — Микола Андросов
  6. 2004 — Курсанти — майор Кожин
  7. 2004 — Гра на вибування — Дмитро
  8. 2004 — 2005 — Неслужбове завдання — старшина Серба
  9. 2004 — Чоловіки не плачуть — Володимир Рокотов, агент міліції
  10. 2005 — Ісус Христос-суперзірка — Симон Зелот, апостол
  11. 2005 — Солдати 3—5 — капітан Павло Наумович Кудашев
  12. 2006 — Ваша честь — Антон, колишній друг судді Серьогіної
  13. 2007 — Дев'ять днів до весни — Ілля, офіцер спецназу
  14. 2007 — Діви ночі — Юрко
  15. 2007 — Барин — Микита Панкратович, барин
  16. 2008 — Операція «ЧеГевара» — Володя
  17. 2008 — найкращий вечір — Антон
  18. 2008 — Мрії збуваються
  19. 2009 — Дистанція
  20. 2009 — Шлях додому — капітан Мальков
  21. 2009 — При загадкових обставинах — Олександр Котін, капітан міліції (фільм № 1 «Поїзд, що зник»)
  22. 2010 — Пилъ. Курилъ. — «Покер», кілер
  23. 2010 — Десант є десант — Андрій Веснін, десантник
  24. 2010 — «Алібі» на двох — Гоша Солнцев, партнер в детективному агентстві «Алібі»
  25. 2011 — Двоє — Едік Антипов
  26. 2011 — Костоправ — Олексій Караулов, бізнесмен (4-я серія «Квазімодо»)
  27. 2012 — Золото «Глорії» — Філіп, боєць, мисливець за скарбами
  28. 2012 — Синдром дракона — Денис, «офтальмолог», підручний Миколи Йолкіна
  29. 2012 — 2013 — Гончі-5 — Володимир Ілліч Рєзніков, полковник, начальник розшукового відділу УФСІН (Фільм № 1 «Пастка», Фільм № 2 «Виходу немає», Фільм № 3 «Хороші хлопці», Фільм № 4 «Інфекція зла», Фільм № 5 «Останній політ Чкалова», Фільм № 6 «Бракована втеча»)[13].
  30. 2013 — Департамент — Ілля Олегович Зотов, капітан
  31. 2013 — Мрії збуваються
  32. 2014 — 118 секунд… і після
  33. 2015 — Принцеса з півночі — Веніамін Костянтинович Колишев
  34. 2015 — Зради — Гліб Олегович, дитячий лікар-ортодонт, колега Кирила
  35. 2016 — Ви всі мене бесіте — Арсеній, чоловік Галі, менеджер середньої ланки (7 серія)
  36. 2017 — Ікра — слідчий прокуратури Олександр Костенко
  37. 2017 — Максимальний удар — охоронець в сигарному клубі
  38. 2018 — Людина, яка здивувала всіх — Захар
  39. 2018 — Про що вона мовчить
  40. 2018 — Лід — дядько Гена, полюбовник тітки
  41. 2018 — 2020 — Ольга — Жора Єфімов, інвалід, сусід Терентьєвих, алкоголік, батько Саші
  42. 2019 — Тобол — Олександр Данилович Меншиков
  43. 2019 — Фантом — Артур
  44. 2019 — Дилди — Павло Кузнєцов, батько Христини, директор птахофабрики
  45. 2020 — Шерлок у Росії — Лавр Сидорович Трудний, начальник розшукової-поліції Санкт-Петербурга
  46. 2021 — Відпустка — Сєва
  47. 2021 — Пальма — Георгій Красилов, другий пілот

Нагороди ред.

  • Фестиваль «Московські дебюти» (1999—2000 рр.) (краща чоловіча роль у виставі «Остання смерть Дж. Свіфта»; чоловіча роль в мюзиклі «Метро»)
  • Військово-патріотичний фестиваль «Волоколамський рубіж» (краща чоловіча роль у фільмі «Неслужбове завдання»)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Майков Павел Сергеевич. Архів оригіналу за 21 квітня 2011. Процитовано 24 березня 2011.
  2. ↑ Майков Павел Сергеевич Актёры советского и российского кино. Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  3. ↑ Павел Майков Биография. Роли в театре. Роли в кино. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  4. ↑ Московские профи. Зрителям суждено узнать, сколько зарабатывает сотрудник ГИБДД и почему медбратья работают исключительно в моргах. Взгляд. 27 липня 2007. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 6 лютого 2021.
  5. ↑ Алексей Мажаев (22 серпня 2015). «БуттерБродский» - «Арбатский панк» **. InterMedia. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 6 лютого 2021.
  6. ↑ Dialog.ua. Получил за оккупированный Крым: звезда "Бригады" Майков пополнил список "Чистилища" – кадры. Диалог.UA (рос.). Процитовано 6 січня 2024.
  7. ↑ Майков Павел Сергеевич - Центр «Миротворець» (рос.).
  8. ↑ "Пчьола" з "Бригади" не злякався Путіна і назвав війну війною: "Речі своїми іменами". znaj.ua (укр.). 6 березня 2022. Процитовано 6 січня 2024.
  9. ↑ Стоцкая подарки без повода не принимает. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 6 лютого 2021.
  10. ↑ а б Павел Майков: Бог не даёт нам с женой детей!. Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 6 лютого 2021.
  11. ↑ Пчёла из «Бригады» стал отцом // KP.RU. Архів оригіналу за 25 січня 2016. Процитовано 6 лютого 2021.
  12. ↑ Почему жена запретила Майкову видеться с сыном. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 березня 2011.
  13. ↑ Фильмография Павла Майкова на сайте КиноПоиск. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 6 лютого 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Майков_Павло_Сергійович&oldid=41374254