Відкрити головне меню

Майбутній час — граматична форма дієслова, що виражає дію, що ще не відбулася, стан, що ще не встановився, але ця дія і цей стан очікуються в майбутньому. Наприклад, у французькій мові слово parleront (говоритимуть) є майбутнім часом слова parler (говорити) в третій особі множини.

Форма майбутнього часу властива багатьом мовам світу, але загалом це не є єдиним способом виразити дію в майбутньому. Багато мов мають різні майбутні часи, які крім того виражають інші характеристики, наприклад вид.

Серед мов, що не мають майбутнього часу китайська — вона взагалі не має часів, та японська, яка має два часи — минулий та неминулий.

Зміст

Українська моваРедагувати

В українській мові майбутній час утворюється по різному для доконаних та недоконаних дієслів[1].

Недоконаний видРедагувати

Недоконані дієслова, крім слова бути, загалом мають синтетичну (просту) та аналітичну (складену) форму майбутнього часу[1]. Слово бути має тільки синтетичну форму.

Відмінювання слова бути в майбутньому часі.

Особа Однина Множина
1-ша буду будемо
2-га будеш будете
3-тя буде будуть

Синтетична форма слова писати в майбутньому часі.

Особа Однина Множина
1-ша писатиму писатимемо
2-га писатимеш писатимете
3-тя писатиме писатимуть

Аналітична форма дієслова в майбутньому часі утворюється так: допоміжне дієслово бути у відповідній особі + інфінітив.

Аналітична форма слова писати в майбутньому часі.

Особа Однина Множина
1-ша буду писати будемо писати
2-га будеш писати будете писати
3-тя буде писати будуть писати

У деяких областях України все ще зберігся архаїчний передмайбутній час, який утворюється допоміжним дієсловом бути у відповідній особі та основним дієсловом у відповідній особі минулого часу: буду писала, будемо писали тощо.

Доконаний видРедагувати

Дієслова доконаного виду не мають теперішнього часу, а форма майбутнього часу аналогічна формі теперішнього часу недоконаних дієслів — напишу означає майбутню дію.

Відмінювання дієслова напишу в майбутньому часі:

Особа Однина Множина
1-ша напишу напишемо
2-га напишеш напишете
3-тя напише напишуть

Передмайбутній час можливий також і для дієслів доконаного виду: будуть написали.

Англійська моваРедагувати

Англійська мова має кілька способів вираження майбутньої дії, проте відповідна синтетична форма дієслова відсутня, тому деякі лінгвісти вважають, що майбутнього часу в англійській мові нема.

Найпростішим способом виразити майбутню дію є аналітична форма, що використовує допоміжні дієслова will та shall + інфінітив дієслова. Наприклад, I shall write означає я писатиму. дієслова will та shall є водночас модальними. Will натякає на бажання дії, а shall — зобов'язання. Зазвичай у підручниках вказують, що shall потрібно використовувати з першими особами однини та множини, а will — в інших випадках, однак на практиці люди, для яких англійська мова рідна, цього правила не притримуються[2].

Крім простого майбутнього за допомогою допоміжних дієслів will та shall утворюються також складніші майбутні часи, що відображають аспект дії: майбутній тривалий (I shall be writing), майбутній доконаний (I shall have written) та майбутній тривалий доконаний (I shall have been writing).

Для кожного з майбутніх часів існує також відповідний майбутній-з-точки-зору-минулого час. Ці часи використовуються для узгодження між дієсловами в складнопідрядних реченнях. Усього їх чотири. Роль допоміжних слів у них виконують should та would.

Виразити майбутню дію в англійській мові можна також за допомогою теперішнього часу. Наприклад, речення The train leaves at 5 (потяг відходить о п'ятій) формально належить до теперішнього часу, хоча подія відбудеться в майбутньому. У підрядних реченнях форма теперішнього часу обов'язкова: As soon as they arrive, ... (Як лише вони прибудуть). Will у цьому випадку не вживається.

Іншим способом виразити майбутню дію є конструкція to be going to + дієслово. Зазвичай українською мовою це перекладається збиратися + дієслово. В розмовній мові ця конструкція часто зводиться до to be gonna + дієслово, наприклад I'm gonna sing — я співатиму або я заспіваю.

Вираз to be about to вживається для майбутньої дії, що має от-от статися.

Французька моваРедагувати

Французька мова має просту (синтетичну) форму майбутнього часу — future simple, яка утворюється для правильних дієслів на основі інфінітиву, до якого додаються закінчення, що відповідають особам. Неправильні дієслова можуть змінювати корені в майбутньому часі.

Французька має ще три інші часи, які викоритовуються для узгодження майбутньої дії з іншою майбутньою або минулою дією; future anterier, futur dans le passé та futur dans le passé anterier. Із них futur dans le passé — синтетична, а інші дві — аналітичні. Аналітичні форми утворюються за допомогою допоміжних дієслів avoir та être[3].

Дію, що очікується в найближчому майбутньому, виражають за допомогою futur immédiat, для утворення якого використовується допоміжне дієслово aller.

ВиноскиРедагувати

  1. а б Ольга Олійник, Василь Шинкарук, Григорій Гребницький (2007). Граматика української мови. Київ: Кондор. 
  2. Usage notes on "shall" in New Oxford Dictionary of English, 1999 Oxford University Press
  3. Donetz I.I., Lissenko M.M. (1966). Cours pratique de gramaire française. Київ: Радянська школа. 

Дивіться такожРедагувати