Майборода Дмитро Олександрович
Дмитро́ Олекса́ндрович Ма́йборода (17 квітня 1980, Вінниця — 14 липня 2014, Краснодонський район, Луганська область) — український військовий пілот, підполковник Збройних сил України. Командир екіпажу літака Ан-26 з 456-ї окремої бригади військово-транспортної авіації (Вінниця). Герой України.
Дмитро Олександрович Майборода | |
---|---|
Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 17 квітня 1980 Вінниця |
Смерть | 14 липня 2014 (34 роки) Давидо-Микільське, Краснодонський район, Луганська область |
Поховання | Кладовище Підлісне |
Alma Mater | Харківський інститут льотчиків Військово-Повітряних Сил |
Військова служба | |
Роки служби | 2002—2014 |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Повітряні сили |
Рід військ | військово-транспортна авіація |
Формування | |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Air defenders Ukraine на YouTube Д/ф «Повітряні захисники України» |
Біографія
ред.Навчався у вінницьких середніх загальноосвітніх школах № 4 і № 26. У 2001 році закінчив Харківський інститут льотчиків (нині — Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба). Військову службу проходив у 456-й окремій бригаді військово-транспортної авіації Повітряних сил Збройних сил України, що дислокується у аеропорту «Вінниця» (Гавришівка), де обіймав посаду начальника служби безпеки польотів.
Командир екіпажу літака Ан-26 Дмитро Майборода з травня по липень 2014 року виконав 35 бойових вильотів для перевезення військових, озброєння, матеріально-технічних засобів в зону АТО на Донбасі, проводив евакуацію поранених та хворих.
Загинув 14 липня 2014 року в Краснодонському районі Луганської області, коли його літак був підбитий. Він разом з помічником командира екіпажу майором Дмитром Шкарбуном до останнього керував літаком, що дозволило іншим членам екіпажу евакуюватися.
Похований на Алеї Слави Центрального кладовища Вінниці.[1]
Обставини загибелі
ред.14 липня 2014 року, під час другого за день вильоту в зону АТО, екіпаж Ан-26 мав десантувати парашутним способом воду й продукти в підрозділи Сухопутних військ, які були відрізані від основних сил і перебували в оточенні в Краснодонському районі Луганської області. На відстані приблизно 5 км від російського кордону на висоті 6 500 метрів літак було атаковано, імовірно, керованою ракетою типу «повітря-повітря». Унаслідок влучання лівий двигун та електрообладнання відмовили. Командир екіпажу майор Майборода разом з помічником командира майором Дмитром Шкарбуном до останнього намагались утримати літак від зривання в штопор. Решті членів екіпажу було наказано залишити літак. Всього на борту було вісім осіб, вижили лише шестеро. Обидва пілоти загинули, ціною власного життя вони відвели літак від населеного пункту Давидо-Микільське. Члени екіпажу, зокрема бортрадист Сергій Олесюк понад добу виходили ворожим тилом, після чого були евакуйовані на підконтрольну Україні територію[2].
Нагороди
ред.- Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (4 грудня 2014, посмертно) — за виняткову мужність і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Української держави, вірність військовій присязі[3]
- Відзнаки міністерства оборони України — медалі «15 років Збройним Силам України», «За сумлінну службу» III ст.
Вшанування пам'яті
ред.- У 2015 році Укрпошта випустила художній маркований конверт серії «Героям Слава!», присвячений Герою України майору Дмитру Майбороді.[4]
- Наказом Міністра оборони України від 17.04.2015 № 261 майору Дмитру Майбороді посмертно присвоєно чергове військове звання «підполковник»[5][6]
- 30 квітня 2015 року на фасаді школи № 26 Вінницької міської ради на честь Героя, колишнього випускника навчального закладу, було відкрито меморіальну дошку.[7][8]
- 14 липня 2015 року на території військового аеродрому 456-ї бригади транспортної авіації відбулося відкриття пам'ятного комплексу, який присвячений Дмитру Майбороді та Дмитру Шкарбуну.[9]
- 20 серпня 2015 року в музеї Повітряних Сил України відкрили погруддя Костянтину Могилку та Дмитру Майбороді.[10]
- 18 листопада 2015 року Президент України Петро Порошенко видав указ, яким з метою увічнення пам'яті Героя України підполковника Майбороди Дмитра Олександровича, ураховуючи його особливі заслуги перед Батьківщиною, мужність та героїзм, незламність духу в боротьбі за незалежну Українську державу та зважаючи на високий професіоналізм, зразкове виконання поставлених завдань особовим складом 456 гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України постановив присвоїти літаку Ан-26 (бортовий номер 35) 456 гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України ім'я Дмитра Майбороди[11]
- У його рідній Вінниці є вулиця Дмитра Майбороди[12].
- 14 червня 2016 року у Вінниці відкрито меморіальну дошку на честь Костянтина Могилка та Дмитра Майбороди[13].
- 23 серпня 2019 року 456-та бригада транспортної авіації отримала почесне найменування «імені Дмитра Майбороди».[14]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ У Вінниці провели в останню путь двох льотчиків військово-транспортного літака Ан-26 // Сайт Міністерства оборони України, 29 вересня 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 6 грудня 2014.
- ↑ Понад добу бортрадист збитого Ан-26 пересувався ворожим тилом // «Народна Армія», 5 серпня 2017. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 4 грудня 2014 року № 917/2014 «Про присвоєння Д.Майбороді звання Герой України»
- ↑ Серія поштових конвертів «Героям слава!» // Сайт Укрпошти, 10.04.2015. Архів оригіналу за 13 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
- ↑ Іменем Героя України, вінничанина Дмитра Майбороди, назвуть військовий літак [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] // ВінницяОК, 3 червня 2015
- ↑ Підполковник Майборода Дмитро Олександрович [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.] // Український меморіал
- ↑ У Вінницькій школі відкрито меморіальну дошку військовому льотчику Герою України Дмитру Майбороді. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 5 грудня 2016.
- ↑ Пам'ять полеглого на Сході України військового льотчика Дмитра Майбороди увіковічено в його рідній школі // Вінницька ОДА, 5 травня 2015. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ На території військового аеродрому в Гавришівці встановлено пам'ятник загиблим героям АТО Дмитру Майбороді та Дмитру Шкарбуну. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 грудня 2016.
- ↑ У Вінниці відкрили погруддя двом Героям України. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 5 грудня 2016.
- ↑ Указ Президента України від 18 листопада 2015 року № 647/2015 «Про присвоєння імені Дмитра Майбороди літаку Ан-26 (бортовий номер 35) 456 гвардійської бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України»
- ↑ Рішення Вінницької міської ради від 25.12.2015 р. № 71 «Про перейменування площ, вулиць, провулків, проїздів, тупиків в місті Вінниця» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 3 грудня 2016.
- ↑ У Вінниці відкрито меморіальну дошку військовим авіаторам — Героям України. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 18 червня 2016.
- ↑ Глава держави присвоїв почесні найменування бойовим військовим частинам. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 23 серпня 2019.
Джерела
ред.- Президент присвоїв звання Герой України військовим Олександру Петраківському, та посмертно — Сергію Кривоносову та Дмитру Майбороді // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 06.12.2014 [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Вінниця прощалася із Дмитром Майбородою і Дмитром Шкарбуном // Вікторія Мамай, Газета Місто (www.misto.vn.ua), 01.10.2014
- Біль, який не вщухає. Двоє найліпших друзів зустріли смерть в одну мить // Олеся Шуткевич, День, № 191, 14 жовтня 2014 [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- «Покинути літак» — із бойового вильоту три роки тому не повернулося два вінницькі авіатори // Vlasno.info, 14 липня 2017 [Архівовано 27 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
- Майборода Дмитро Олександрович // Сайт «Герої України» [Архівовано 3 лютого 2018 у Wayback Machine.]
Попередник: | Герой України — кавалер ордена «Золота Зірка» № 136 4 грудня 2014 |
Наступник: |
Кривоносов Сергій Сергійович | Петраківський Олександр Петрович |