Мазін Микола Петрович

Микола Петрович Мазін (1 грудня 1909(19091201), хутір Мазинський Області війська Донського, тепер Нехаївського району Волгоградської області, Російська Федерація — 1972, місто Ростов-на-Дону, Російська Федерація) — радянський партійний діяч, 1-й секретар Північно-Осетинського обласного комітету ВКП(б). Депутат Верховної Ради СРСР 1—2-го скликань (1941—1950).

Мазін Микола Петрович
рос. Николай Петрович Мазин
Народився	18 листопада (1 грудня) 1909 хутір Мазинський Області війська Донського, тепер Нехаївського району Волгоградської області, Російська Федерація
Помер	1972 місто Ростов-на-Дону
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Russian University of Cooperationd
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

У 1928—1929 роках — секретар сільської ради в Нижньоволзькому краї РРФСР.

Закінчив Саратовський кооперативний технікум.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1936 році закінчив Московський інститут кооперативної торгівлі.

У 1936 — січні 1938 року — викладач Московського інституту кооперативної торгівлі.

У січні 1938 — липні 1939 року — 3-й секретар Північно-Осетинського обласного комітету ВКП(б). У липні 1939 — січні 1940 року — секретар Північно-Осетинського обласного комітету ВКП(б) з пропаганди і агітації.

У січні 1940 — квітні 1944 року — 1-й секретар Північно-Осетинського обласного комітету ВКП(б).

Під час німецько-радянської війни з 1942 по 1944 рік голова Орджонікідзевського (Владикавказького) комітету оборони, член Військової Ради 37-ї армії, начальник Штабу партизанського руху Північно-Осетинської АРСР.

10 квітня 1944 — травень 1949 року — 1-й секретар Кабардинського обласного комітету ВКП(б).

У 1949—1951 роках — заступник голови виконавчого комітету Кіровського обласної ради депутатів трудящих РРФСР.

У 1951—1954 роках — старший викладач Кіровського педагогічного інституту.

У квітні — листопаді 1954 року — 1-й секретар Верховинського районного комітету КПРС Кіровської області.

Слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

У 1954—1963 роках — старший викладач Кіровського педагогічного інституту.

З липня 1963 року — в місті Ростові-на-Дону.

Автор книги спогадів «У седых берегов Терека: (воспоминания председателя Орджоникидзевского (Владикавказского) Комитета Обороны)»  — Москва: Правда-Пресс, 2005

Нагороди

• три ордени Леніна (1943,)
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки
• медалі

Джерела

• Кононов Н. Рубеж ратной славы. — Владикавказ: «ИР», 1993. (рос.)