Мадудов Микола Григорович

Микола Григорович Мадудов (1 січня 1936(19360101), село Єловка Каратузького району, тепер Красноярського краю, Російська Федерація — 3 грудня 1993, місто Москва) — радянський військовий діяч, генерал-полковник. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Мадудов Микола Григорович
рос. Никола́й Григорьевич Мадудов
Народився1 січня 1936(1936-01-01)
Каратузький район, Красноярський край, РСФРР, СРСР
Помер3 грудня 1993(1993-12-03) (57 років)
Москва, Росія
ПохованняКунцевський цвинтар
Національністьросіянин
Alma materВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації і Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського
Військове званнягенерал-полковник
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «За зміцнення бойової співдружності» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» медаль «За бездоганну службу» ІI ступеня медаль «За бездоганну службу» III ступеня

Біографія

ред.

З 1954 року служив у Радянській армії.

У 1957 році закінчив Ташкентське танкове училище

Член КПРС з 1960 року.

У 1967 році закінчив Військову ордена Леніна академія бронетанкових військ імені Маршала Малиновського.

У 1977 році закінчив Військову академія Генерального штабу.

У 1977—1979 роках — начальник штабу 5-ї гвардійської мотострілецької дивізії Туркестанського військового округу, командир 45-ї гвардійської мотострілецької дивізії.

У 1979—1981 роках — командир 6-ї гвардійської мотострілецької Львівської ордена Леніна Червонопрапорної ордена Суворова дивізії (Німецька Демократична Республіка).

У 1981—1983 роках — начальник штабу — заступник командувача 3-ї загальновійськової Червонопрапорної армії (Магдебург, Німецька Демократична Республіка).

У 1983—1985 роках — командувач 6-ї гвардійської танкової армії Київського Червонопрапорного військового округу, генерал-лейтенант.

У 1985—1987 роках — начальник штабу Білоруського військового округу. Керував заходами військ округу після аварії 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС.

У 1987—1989 роках — командувач військ Уральського військового округу.

У 1989 році у зв'язку зі станом здоров'я переведений до Москви на посаду заступника начальника, а невдовзі начальника Управління військово-навчальних закладів Міністерства оборони СРСР.

З 1993 року — у відставці.

Помер 3 грудня 1993 року від гіпертонічної хвороби. Похований на Кунцевському кладовищі міста Москви.

Нагороди

ред.

Посилання

ред.