Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку
Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку (ісп. Complejo de Comunicaciones de Espacio Profundo de Madrid, англ. Madrid Deep Space Communications Complex) — станція космічного зв'язку, розташована у Робледо-де-Чавела в Іспанії і керована Національним інститутом аерокосмічної техніки у співпраці з НАСА й за участі ЄКА. Належить до Мережі далекого космічного зв'язку НАСА і Європейської РНДБ-мережі. Перша антена комплексу була встановлена в 1961 році для програми «Марінер».
Країна | Іспанія |
---|---|
Розташування | Мадрид Робледо-де-Чавела |
Організація | Національний інститут аерокосмічної техніки |
Сайт: | mdscc.nasa.gov |
Мадридський комплекс далекого космічного зв'язку у Вікісховищі |
Опис
ред.Комплекс включає антени DSS-63 (діаметром 70 м), DSS-65[1], DSS-54[2] і DSS-55[3] (по 34 м кожна), DSS-66 (26 м). Найстаріша антена, DSS-61, зараз використовується лише для освітніх проєктів[4][5][6], зокрема для проєкту PARTNeR[7]. У січні 2021 року запрацювала нова антена DSS-56 діаметром 34 метри, виготовлена Національним інститутом аерокосмічних технологій[8]. Наприкінці 2021 року планувалось введення в експлуатацію нової антени DSS-53.
Поруч з комплексом антен розташований центр НАСА для відвідувачів[9].
|
Історія
ред.Перша антена під назвою DSS-61 діаметром 26 м була встановлена в 1961 році для програми «Марінер». Комплекс космічного зв'язку був урочисто відкритий у 1964 році тодішнім принцом Іспанії Хуаном Карлосом I і почав свою роботу в липні 1965 року під час місії «Марінер-4».
Інша 26-метрова антена DSS-66 була встановлена незабаром після першої, але в іншому місці — в сусідньому муніципалітеті Фреснедільяс-де-ла-Оліва. Вона використовувалась для місій програми «Аполлон». Зокрема, Ніл Армстронг, учасник висадки на Місяць в межах місії «Аполлона-11», згадував: «Без життєво важливого зв'язку між „Аполлоном-11“ і мадридською станцією Робледо-де-Чавела наша висадка на Місяць була б неможливою»[10]. Комплекс зв'язку у Фреснедільяс-де-ла-Оліва закрився в 1985 році. Антену DSS-66 розібрали, перевезли до Робледо-де-Чавела і встановили на новому місці[11].
Третьою антеною в Робледо-де-Чавела є DSS-63[12], яка була створена з діаметром 64 м, але згодом розширена до 70 м для відстеження зондів «Вояджер», коли їх місія була продовжена за межі Сатурна.
Антени Мадридського комплексу далекого космічного зв'язку використовувались для зв'язку з космічними апаратами «Вікінг», «Mars Express» і «Venus Express», «Розетта», «Кассіні-Гюйгенс», «Pioneer 10», «Mars Reconnaissance Orbiter». Саме Мадридському комплексу вдалося з'єднатися з марсоходом «Спіріт», коли він втратив зв'язок із Землею.
Інші найближчі станції
ред.У Мадриді, крім цієї станції, є ще два комплекси космічного моніторингу та досліджень:
- Європейський центр космічної астрономії[en] Європейського космічного агентства (у Вільянуева-де-ла-Каньяда).
- Центр контролю та моніторингу Hispasat (в Арганда-дель-Рей).
Поблизу Робледо де Чавела, у сусідньому місті Себрерос (в Авілі), Європейське космічне агентство побудувало ще одну антену[en] на старій закритій станції НАСА. Таким чином, ЄКА має намір створити власну мережу дослідження космосу з трьома антенами, розташованими в трьох точках на планеті, подібно до Мережі далекого космічного зв'язку НАСА.
Примітки
ред.- ↑ DSS-65. Процитовано 5 de octubre de 2016.
- ↑ DSS-54. Процитовано 5 de octubre de 2016.
- ↑ DSS-55. Процитовано 5 de octubre de 2016.
- ↑ Mónica Salomone, «La NASA dedica a proyectos docentes una de sus antenas instalada en Madrid», El País, 2 de mayo de 2001.
- ↑ M. Aguirregomezcorta, «Desde el instituto se ve el cielo», El País, 2 de mayo de 2005.
- ↑ Andrés del Prado, «El Quexigal y el Espacio Profundo», El Mirador de la Sierra, marzo de 2007.
- ↑ Proyecto Académico con el Radio Telescopio de NASA en Robledo (PARNTeR).
- ↑ https://www.inta.es/export/sites/default/.galleries/Galeria-pdfs-Noticias/2021/Nueva-antena-en-Robledo-de-Chavela.pdf
- ↑ Olalla Cernuda, «La NASA, en Robledo de Chavela», El Mundo, 13 de febrero de 2004.
- ↑ Andrés Campos, «Reportaje: Excursiones: ascensión a la Almenara: 'La primera piedra'», El País, 24 de febrero de 1995.
- ↑ Previamente, en esta estación, el 23 de agosto de 1966, se había recibido la primera fotografía de la Tierra vista desde las cercanías de la Luna. Véase: Digicam History.
- ↑ DSS-63. Процитовано 5 de octubre de 2016.
Посилання
ред.- Proyecto Académico con el Radio Telescopio de NASA en Robledo (PARTNeR)
- Sitio web del MDSCC en la NASA
- Proyecto PARTNeR
- «Descripción de NASA, toda una vida al servicio del Espacio», entrevista a Carlos González, podcast «la Fábrica de la Ciencia», programa 421.
- Actividad de antenas de la Red del Espacio Profundo en tiempo real