Відкрити головне меню


Маглич (серб. Магліћ[1]) — гірський масив і однойменна вершина на кордоні Боснії і Герцеговини і Чорногорії, складова внутрішньої частини Динарського нагір'я. Найвищий пік масиву — Великі Вітао (серб. Велики Витао; 2396 м) знаходиться в Чорногорії, тоді як вершина Маглич (серб. Магліћ; 2386 м) — найвища вершина Республіки Сербської (Боснія і Герцеговина)[2][3]. Власне вершина Маглич має два піки, вищий (2388 м) знаходиться в Чорногорії[4][5].

Маглич
серб. Магліћ
Маглич

43°16′35″ пн. ш. 18°44′07″ сх. д. / 43.27645540002777835° пн. ш. 18.735294340027778048° сх. д. / 43.27645540002777835; 18.735294340027778048Координати: 43°16′35″ пн. ш. 18°44′07″ сх. д. / 43.27645540002777835° пн. ш. 18.735294340027778048° сх. д. / 43.27645540002777835; 18.735294340027778048
Країна Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина,
Чорногорія Чорногорія
Регіон Фоча
Муніципалітет Плужине[d]
Система Динарське нагір'я
Тип гора
матеріал вапняк
Висота 2386 м
Ідентифікатори і посилання
Peakbagger.com 10327
GeoNames, Global Geosites 3195940
Маглич. Карта розташування: Боснія і Герцеґовина
Маглич
Маглич
Маглич (Боснія і Герцеґовина)
Маглич у Вікісховищі?

Зміст

ОрографіяРедагувати

Горський масив складений сильнопокарстованим (особливо південно-західні й південні схили) мезозойським вапняком, породами тріаса, діабазами. На схилах гір помітні сліди минулого зледеніння. Орієнтований із південного сходу на північний захід. На північному заході гірська система обмежена долиною річки Сутьєска, яка бере початок на схилах масиву; на сході — Дрини і Пиви; на півдні долина Мартинська Увала[3].

Окремі піки гірського масиву: Руєвац (серб. Рујевац; 1835 м), Снєжніца (серб. Сњежница; 1804 м), Прієвор (серб. Пријевор; 1668 м), Мратинька Гора (серб. Мратињска Гора; 1576 м)[3].

На південних схилах Маглича на висоті 1517 м мальовниче льодовикове гірське озеро Трновачко (серб. Трновачко језеро) з зеленкувато-блакитною водою[6][7]. Розміри озера 700 на 400 м, живлення зі схилів амфітеатру Маглича, Волуяка (2336 м) і Біоча (2388 м)[6]. З північної частини озеро відкрите від гір, берега поросли лісом.

       
Озеро Трновачко
Боснійський Маглич
Боснійський Маглич
Чорногорський Маглич

На схилах Маглича беруть початок багато джерел, найвідоміше з яких Царев До.

РослинністьРедагувати

 
Реліктові ліси Перучиці

Північно-західний схил гірського масиву вкритий старим мішаним хвойно-буковими лісами до висот у 1600 м, інші схили здебільшого досить урвисті, безлісі й скелясті[3]. Вище висоти 1600 м відкриті пасовища альпійських лук[6].

ТуризмРедагувати

Підйом на вершину ускладнений і потребує певної фізичної підготовки. Загалом сходження потребує двох діб і відбувається через парк з північної сторони, або коротшим південним маршрутом з боку Чорногорії від села Мратіне, схилами вкритими густою рослинністю соснових лісів. З вершини Маглича відкривається мальовничий краєвид на сусідні вершини Волуяк, Біоч, Дурмітор, на озеро Трновачко, на півночі можна побачити Зеленгору[6].

Найближчий населений пункт знаходиться в Чорногорії в долині річки Пива — Мратіньє, в Боснії і Герцеговині — місто Фоча за 20 км на північ долиною Дрини[3].

Національний паркРедагувати

У західній частині хребта у 1962 році було створено національний парк Сутьєска, задля збереження реліктової ділянки динарських мішаних лісів — Перучиця. Дивовижний каньйон річки Сутьєска утворюють на на півдні схили Маглича, на півночі Зеленгори (серб. Зеленгора; 2014 м), а на заході Вучево (серб. Вучево; 1862 м).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. (серб.) Pravopisna komisija, ed. (1960). «Maglić». Pravopis srpskohrvatskoga književnog jezika (Fototipsko izdanje 1988. ed.). Novi Sad, Zagreb: Matica srpska, Matica hrvatska. p. 412.
  2. (англ.) Maglič Mountain, Bosnia and Herzegovina — Encyclopædia Britannica.
  3. а б в г д (серб.) Планиски туризам — Сектор туризма и угостительства Республика Српска.
  4. (серб.) Jovan Đ. Marković: Enciklopedijski geografski leksikon Jugoslavije, Svjetlost, Sarajevo, 1988.
  5. (серб.) Vrati se na vrh ^ Mala enciklopedija Prosveta, I—III, Prosveta, Beograd, 1986.
  6. а б в г (англ.) Maglić / Bioč / Volujak / Trnovački Durmitor / Vlasulja — SummitPost.org
  7. (англ.) Green Visions and Outdoor Adventure and Culture Guide 2008. Архівовано 26 March 2012[Дата не збігається] у Wayback Machine. — Sutjeska National Park Hike.

ЛітератураРедагувати

  • (пол.) Kajzer, A. (2006) Maglić to je to! N.P.M., nr 3/2006.

ПосиланняРедагувати

  • (серб.) Maglic karta — туристська карта для сходження на вершину Маглича.
  • (англ.) Maglic — на сайті PEAKWARE. World Mountain Encyclopedia.