Магалашвілі Кетеван Костянтинівна
Кетеван Костянтинівна Магалашвілі (груз. ქეთევან კონსტანტინეს ასული მაღალაშვილი; нар. 7 (19) квітня 1894, Кутаїсі, Кутаїська губернія, Російська імперія — пом. 30 травня 1973, Тбілісі, ГрузССР, СРСР) — грузинська і радянська художниця-портретистка, народна художниця Грузинської РСР (1961 рік).
| Магалашвілі Кетеван Костянтинівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| ქეთევან კონსტანტინეს ასული მაღალაშვილი | ||||
 | ||||
| Народження |
19 квітня 1894[1] Кутаїсі, Кавказьке намісництво, Російська імперія | |||
| Смерть | 30 травня 1973 (79 років) | |||
| Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | ||||
| Поховання | Дідубійський пантеон | |||
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} Грузинська Демократична Республіка СРСР | |||
| Жанр | портрет | |||
| Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1917) і Академія Колароссі | |||
| Діяльність | реставрація, художниця, портретистка | |||
| Працівник | Tbilisi National Galleryd | |||
| Нагороди |
| |||
|
| ||||
 Магалашвілі Кетеван Костянтинівна у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народилася 7 квітня 1894 року в Кутаїсі. Коли дівчинці було два роки, сім'я переїхала до Тбілісі[2].
У 1911 році вступила до Школи живопису і скульптури в Тбілісі, в 1915 році перевелася до Московського училища живопису, ліплення і зодчества.
Приїхавши влітку 1917 року до Грузії, повернутися в Москву вже не змогла через революційні події в колишній Російській імперії[3]. Почала працювати над створенням грузинських національних костюмів в театрі-студії Георгія Джабадарі[2].
У 1921 році влаштувалася працювати до бібліотеки Національної галереї[ka][2], де познайомилася з її засновником і директором Дмитром Шеварднадзе. Під впливом досвідченого художника звернулася до жанру портрета, почала малювати друзів, знайомих, інших художників[4].
У 1923 році вирушила на навчання до Мюнхена, після чого в тому ж році перевелася до Академії Колароссі у Парижі[2].
Повернувшись до Тбілісі, влаштувалася реставратором у Національну галерею, продовжила писати портрети[2]. Після арешту і, ймовірно, страти Дмитра Шеварднадзе в 1937 році звільнилася із заснованої ним галереї[4]. Почала активно брати участь у виставках[3].
У 1946 році отримала звання Заслуженого діяча мистецтв Грузинської РСР[2], з 1961 — Народний артист Грузинської РСР.
У 1961 і 1972 роки пройшли персональні виставки Кетеван Магалашвілі[2].
Померла в Тбілісі 30 травня 1973 року.
Нагороди ред.
- орден Трудового Червоного Прапора (17.04.1958)
Творчість ред.
Колірне вирішення портретів Магалашвілі стримане, відчувається тонка грань психологічної сторони героїв картин. Сама художниця в одному з інтерв'ю сказала, що героя портрета потрібно спочатку розговорити, вступити з ним в боротьбу або знайти якийсь інший спосіб, щоб вловити міміку, рухи рук, рухи очей, зрозуміти головну ідею[2].
Крім знайомих і художників, малювала портрети робітників-стахановців[3].
Портрети Кетеван Магалашвілі знаходяться в колекціях різних музеїв, у тому числі в Державному музеї мистецтв Грузії в Тбілісі (портрети Якова Ніколадзе (1922 рік), Єлени Ахвледіані (1924 рік), Серго Закаріадзе (1951 рік)) та Музеї мистецтва народів Сходу в Москві (портрет Медея Джапарідзе (1957 рік)).
Література ред.
ზ. ბაბუნაშვილი, თ. ნოზაძე, «მამულიშვილთა სავანე», თბ., 1994
Примітки ред.
- ↑ Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
- ↑ а б в г д е ж и ქეთევან მაღალაშვილი. ფემინიზმი და გენდერული დემოკრატია (груз.). ფონდი ჰაინრიჰ ბიოლის. 4 червня 2014. Архів оригіналу за 22 лютого 2020. Процитовано 11 травня 2016.
- ↑ а б в Магалашвили Кетеван Константиновна. Масловка. 15 листопада 2011. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 11 травня 2016.
- ↑ а б Ketevan Magalashvili. Biography (англ.). Modernism.Ge. Архів оригіналу за 18 лютого 2021. Процитовано 11 травня 2016.