Вікіпедія

Лі Джун Гі

Південнокорейський співак та актор
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лі.

Лі Джун Кі (кор. 이준기; нар. 17 квітня 1982, Пусан) — південнокорейський актор, співак і модель. Вперше отримав популярність за роль у фільмі «Король і шут» (2005). Завдяки популярності за кордоном, особливо в Азії, Лі Джун Кі вважається одним з головних зірок Халлю.

Лі Джун Гі
кор. 이준기 Lee Joon Gi
李準基.jpg
Народився 17 квітня 1982(1982-04-17) (41 рік)
Пусан, Південна Корея
Країна Flag of South Korea.svg Південна Корея[1]
Національність Корейці
Діяльність актор, кіноактор, співак, модель, телеактор
Alma mater Сеульський інститут мистецтвd
Знання мов корейська
Роки активності 2001 — тепер. час
Жанр балада, денспоп і K-pop[2]
Конфесія католицька церква
IMDb ID 1763620
Сайт leejoongi.co.kr

БіографіяРедагувати

Раннє життяРедагувати

Лі Джун Кі народився в Пусані, але свої шкільні роки провів у сусідньому Чханвоні[3]. Вперше зацікавився виконавським мистецтвом ще в старшій школі, подивившись виставу «Гамлет». Після закінчення старшої школи пішов проти бажання батьків і переїхав у Сеул, щоб почати кар'єру в індустрії розваг[3]. Протягом наступних двох років Лі працював на різних роботах в неповний робочий день[4]. Дебютував як модель в 2001 року[5], перш ніж був прийнятий в Сеульський коледж мистецтв[6]. Закінчив університет у 2007 році[7].

2005: «Король і шут» і зростання популярностіРедагувати

Лі Джун Гі отримав свою першу головну акторську роль у фільмі 2005 року «Король і шут», в якому він зіграв Кон Гіля, жінкоподібного блазня з часів династії Чосон. Фільм, який домігся як критичного, так і комерційного успіху, привів тоді ще невідомого актора до слави в усій Азії[8]. Він отримав нагороди за Кращого новачка в таких церемоніях, як Korean Film Awards[9], Grand Bell Awards[10] і Премія мистецтв Пексан[11].

Режисер Лі Чжун Ік вибрав Лі для «Короля і шута», просто побачивши, як він робить стійки на руках: «Тільки завдяки стійці на руках Лі Чжун Кі став тією людиною, ким є зараз». Після виходу фільму Лі став «іконою» південнокорейського тренда «симпатичного хлопця»[12]. З тих пір Лі намагався применшити свій образ кконмінам, кажучи, що хоче відсунуться від персонажа Кон Гіля: «Після моєї ролі в „Король і шут“ я виявився прив'язаний до образу „симпатичного хлопчика“, чи було це навмисно чи ні. Раптом люди зацікавилися мною, похвала і критика посипалася одночасно. Все було так приголомшливо. Мені здавалося, я пливу по повітрю».

2006—2007: Популярність за кордономРедагувати

Потім Лі взяв участь у дорамі «Моя дівчина» разом з Лі Да Хе і Лі Дон Уком. Романтичний комедійний серіал став хітом як всередині країни, так і по всій Азії, зробивши Лі Джунгі частиною Халлю[13].

Для його подальшого фільму «Лети, татко, лети», як повідомляється, йому заплатили 100 мільйонів вон, порівняно невисока оплата, з огляду на його зростаючу популярність після «Короля і шута». Це пов'язано з тим, що контракт був підписаний на початку грудня перед виходом «Короля і шута», коли Лі був невідомим актором[14]. «Лети, татко, лети» отримав велику увагу і освітлення в китайських засобах масової інформації[15].

У 2007 році Лі Джункі знявся в корейсько-японському фільмі «Перший сніг» з Аоі Міядзакі, в якому він грає корейського студента по обміну. Фільм виявився успішним, оскільки зайняв 9-е місце в касових зборах і встановив новий рекорд продажів квитків корейського фільму, випущеного в Японії. Лі отримав премію «Зірка, що сходить» на 27-му Гавайському Міжнародному кінофестивалі[16]. У тому ж році він взяв участь у фільмі «18 травня», який пов'язаний з повстанням у Кванджу в 1980 році. «18 травня» домігся відмінних касових результатів, а пізніше був нагороджений Золотою орхідеєю за Кращий повнометражний фільм 2007 року. Однак всі ці фільми отримали критику за те, що вони «або не виправдали очікувань в прокаті або» браком «Лі через його другорядних ролей».

Лі отримав свою першу драматичну провідну роль в дорамі «Час пса і вовка». За нього він отримав Премію за видатні досягнення на MBC Drama Awards 2007 року.

2008—2009: Суперечка зі своїм агентствомРедагувати

З квітня по липень 2008 року Лі Джунгі грав головну роль в дорамі Ільджіме. Фінальний епізод отримав рейтинг 31,4 % переглядів, а пізніше Лі отримав Найвищу нагороду за видатні досягнення на SBS Drama Awards 2008 року. Дорама також транслювалася в Японії на каналі TV Tokyo.

29 липня 2008 року Лі був обраний послом Сеульського фестивалю Халлю в 2008 році.

У вересні 2008 року у Лі Джункі виникла суперечка зі своїм агентством Mentor Entertainment, з яким він уклав ексклюзивний контракт на п'ять років з березня 2004 року. Акторові пред'явили позов на 500 мільйонів вон за порушення контракту і нібито приховування 1 мільярда вон в спробі «створити своє власне агентство спільно зі своїм менеджером». Лі заперечив, що він «поніс значних фінансових збитків, оскільки компанія погано справлялася з податковими питаннями і розподілом прибутку», він заздалегідь повідомив їх про розірвання контракту в лютому[17].

5 серпня 2009 року Лі був призначений рекламним послом Корейської туристичної організації[18]. У тому ж році він знявся в комедійно-бойовиковйй дорамі «Герой», зігравши репортера[19].

2010—2012: Військова службаРедагувати

У лютому 2010 року, після закінчення контракту з Mentor Entertainment, Лі Джунгі підписав контракт з недавно створеним незалежним агентством JG Company[20].

3 травня 2010 розпочав обов'язкову військову службу. Спочатку він пройшов п'ятитижневу базову підготовку в Нонсанскому військовому навчальному таборі, отримавши найвищі бали зі стрільби[21], потім був призваний на дійсну службу[22]. Лі Джунгі був призначений у відділ зі зв'язків з громадськістю Міністерства національної оборони[23].

У серпні виступив у військовому мюзиклі «Подорож життя», присвяченому 60-річчю Корейської війни. Після 21 місяця дійсної служби Лі був звільнений 16 лютого 2012 року[24]. У той день він провів зустріч із фанатами в Художньому центрі Сангмюнг, Сеул[25]. За цим послідував фан-тур по Японії під назвою Coming Back в Нагої, Йокогамі і Осаці з 16 по 19 березня[26].

2012—2013: ПоверненняРедагувати

У травні 2012 року Лі знявся разом з Шин Міною в дорамі «Аран і магістрат», це перший проект після армії. Серіал мав успіх і став найдорожчою дорамою, проданою Японії телекомпанією MBC[27]. Пізніше Лі Джунгі був визнаний лауреатом Сеульскої міжнародної драматичної премії, отримавши премію Видатний корейський драматичний актор[28].

У 2013 році знявся в бойовику «Два тижні», зігравши батька, який намагається врятувати свою дочку від лейкемії, борючись із звинуваченням у вбивстві. Він отримав Найвищу нагороду за видатні досягнення в чоловічій категорії на 2-ї премії APAN Star Awards.

2014 — наші дні: Ролі в історичних дорама і бойовикахРедагувати

Лі Джунгі підписав контракт з агентством Namoo Actors. Потім він знявся в дорамі «Чосонський стрілець» (2014 року) і був названий видатним корейським драматичним актором вдруге на Сеульскій Міжнародній драматичній премії[29]. За цим послідував вампірський романтичний серіал «Вчений, який гуляє вночі» в 2015 році, який приніс нагороду «Top Ten Stars» на MBC Drama Awards. У тому ж році він знявся в своєму першому китайському фільмі: «Ніколи не прощайся».

У січні 2016 року Лі отримав головну роль в дорамі «Любителі місяця: Червоне серце Рьо», це корейський ремейк китайського телесеріалу «Яскраво-червоне серце». Прем'єра 20-серійної дорами, бюджет якої склав 13 мільйонів доларів, відбулася 29 серпня 2016 року[30]. Проект не був добре прийнятий в Кореї, але здобув популярність в Китаї. Дорама привела до зростання популярності Лі Джункі в Китаї[31]. 1 листопада, Лі організував безкоштовну зустріч під назвою «Моя любов Лі Джуун Гі», де фанати змогли подивитися фінальний епізод «Любителі місяця: Червоне серце Рьо» разом з ним[32].

У жовтні 2016 року підписав контракт як нова модель для Lotte. Він також знявся в рекламній вебдрамі під назвою «7 перших поцілунків» для цієї компанії. Потім Лі Джункі дебютував в Голлівуді, з'явившись в шостому і останньому фільмі серії Обитель зла під назвою «Обитель зла: Остання глава»[33].

У 2017 році Лі знявся в кримінальній дорамі «Мислити, як злочинець», заснованої на однойменному американському серіалі. Його переконливе акторське виконання кримінального профайлера здобуло йому хороші відгуки від критиків і глядачів[34]

У 2018 році Лі Джунгі знявся в юридичному трилері «Адвокат поза законом»[35].

У 2020 році отримав роль в трилері-мелодрамі «Квітка зла»[36].

ФільмографіяРедагувати

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2004 ф Готель «Венера» кор. 호텔 금성
2004 ф Школа балетного танцю
2005 ф Король і шут кор. 왕의 남자
2005—2006 с Моя дівчина кор. 마이걸 Со Чжон У
2006 ф Лети, татко, лети кор. 플라이 대디 Йди Син Сок
2007 с Час пса і вовка кор. 개와 늑대의 시간 Лі Су Хен
2007 ф 18 травня (Чудова відпустка) кор. 화려한 휴가 Kang Jin-woo
2007 ф Перший сніг кор. 첫눈 Кім-мін
2008 с Іль Чжи Ме Іль Чжи Ме
2009—2010 с Герой кор. 히어로 Чжин До Хек
2012 с Аран і магістрат кор. 아랑사또전 чиновник Кім Ин О
2013 с Два тижні кор. 투윅스 Чан Тхе Сан
2014 с Чосонський стрілець кор. 조선 총잡이 Пак Юн Ган
2015 с Вчений, який гуляє вночі кор. 밤을 걷는 선비 Кім Сон Йоль
2016 с Любителі місяця: Червоне серце Рьо кор. 달의 연인 - 보보경심 려 Ван Со, четвертий принц
2016 ф Ніколи не прощайся кор. 시칠리아 햇빛아래 Джун-хо
2016 ф Оселя зла: Фінальна битва англ. Resident Evil: The Final Chapter Командир Чу
2017 с Мислити як злочинець кор. 크리미널 마인드 Кім Хен Джун
2018 с Беззаконний адвокат кор. 무법 변호사 Бон Сан Пхіль
2020 с Квітка зла кор. 악의 꽃 Пек Хі Сон / До Хен Су
2022 с Знову моє життя кор. 어게인 마이 라이프 Kim Hee-woo

ДискографіяРедагувати

Рік Назва
2006 My Jun, My Style
Nam Hyun-joon — One & Only
2009 J Style
2012 Deucer
2013 CBC / Case by Case
My Dear
2014 Exhale
2016 Thank You
2018 Delight

ВідеокліпиРедагувати

  • «Drunk In Melody» by Eun Ji Won (2004)
  • «Precious Story» by Kang Sung Hoon (2004)
  • «Sweety» by Clazziquai (2004)
  • «Grace» (Grace I & II) Lee Soo Young (2006)
  • «Secret» by (Part III of the trilogy from Grace I & Grace II) Lee Soo Young (2006)
  • «Anystar» by Lee Hyori (2006)
  • «Decathlon» by 2008 Beijing Olympics за участю Джекі Чана та інших зірок (2008)
  • «Pinky Finger» by Kim Sori (2009)
  • «J Style» by Lee Joon Gi (2009)
  • «Soliloquy» by Lee Joon Gi (2009)

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ http://mydramalist.info/person/361/lee_jun_gi
  2. ↑ http://www.jpopasia.com/celebrity/leejunki/lyrics/compliment/lee-jun-kiyou-won::115439.html
  3. ↑ а б 입력 2009.01.01 10:57 (1 січня 2009). 문근영·이준기 "할머니에게 감사" 수상 소감 눈길. 중앙일보 (кор.). Архів оригіналу за 4 липня 2020. Процитовано 31 березня 2021. 
  4. ↑ 이준기, "이효리 주선으로 보아와 소개팅". www.chosun.com (кор.). Процитовано 31 березня 2021. 
  5. ↑ 입력 2015.06.19 12:20 (19 червня 2015). '열애설' 이준기-전혜빈, 공개장소에서 다정하게 스킨쉽을?. 중앙일보 (кор.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 31 березня 2021. 
  6. ↑ '왕의 남자' 이준기, 대학 장학생 발탁. www.chosun.com (кор.). Процитовано 31 березня 2021. 
  7. ↑ 이준기, 서울예술종합학교 공로상 받아. www.chosun.com (кор.). Процитовано 31 березня 2021. 
  8. ↑ Lee Jun-ki: Proof That the K-Wave Rolls on. english.chosun.com (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  9. ↑ [Korean Film News] The Host [괴물] Sweeps 5th Korean Film Awards. ScreenAnarchy. 20 листопада 2006. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 31 березня 2021. 
  10. ↑ ‘King and the Clown’ Wins 7 Grand Bell Awards @ HanCinema :: The Korean Movie and Drama Database. www.hancinema.net (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  11. ↑ 42nd Baeksang Awards Nominations [+Winners]. ScreenAnarchy. 14 квітня 2006. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 31 березня 2021. 
  12. ↑ Intersections: The Shared Imagination of Bishōnen, Pan-East Asian Soft Masculinity: Reading DBSK, Youtube.com and Transcultural New Media Consumption. intersections.anu.edu.au. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  13. ↑ Lee Joon-gi emerges as rising star @ HanCinema :: The Korean Movie and Drama Database. www.hancinema.net (англ.). Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 31 березня 2021. 
  14. ↑ 'King and Clown' Star Works Hard for Little Pay. english.chosun.com (англ.). Архів оригіналу за 6 червня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  15. ↑ KBS GLOBAL. web.archive.org. 6 грудня 2008. Архів оригіналу за 6 грудня 2008. Процитовано 31 березня 2021. 
  16. ↑ Hawaii Film Fest to Spotlight Lee Jun-ki. koreatimes (англ.). 4 вересня 2007. Процитовано 31 березня 2021. 
  17. ↑ Actor Lee Jun-ki Faces Lawsuit. koreatimes (англ.). 28 вересня 2008. Процитовано 31 березня 2021. 
  18. ↑ Lee Becomes Tourism Ambassador. koreatimes (англ.). 5 серпня 2009. Процитовано 31 березня 2021. 
  19. ↑ Lee Joon-gi to Take a Lighter Role as Reporter. koreatimes (англ.). 27 жовтня 2009. Процитовано 31 березня 2021. 
  20. ↑ Korean actor Lee Jun-ki signs with new agency. 아시아경제 (кор.). 19 лютого 2010. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  21. ↑ 입력 2011.09.20 09:03 (20 вересня 2011). 군대 간 연예인들 사격실력 어땠을까?. 중앙일보 (кор.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 31 березня 2021. 
  22. ↑ Lee Jun-ki to Start Military Service. english.chosun.com (англ.). Архів оригіналу за 13 червня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  23. ↑ 김태희,'군인' 이준기에게 전화해서 무슨 말?. www.chosun.com (кор.). Процитовано 31 березня 2021. 
  24. ↑ Lee Jun-ki Ready for Comeback After Military Service. english.chosun.com (англ.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  25. ↑ Lee Jun-ki to meet fans soon after Army release. koreajoongangdaily.joins.com (англ.). Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  26. ↑ Tickets for Lee Joon-gi's fan meeting sold out. 아시아경제 (кор.). 11 січня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 31 березня 2021. 
  27. ↑ Lee Joon-gi’s drama breaks Japanese sales record. koreajoongangdaily.joins.com (англ.). Архів оригіналу за 14 травня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  28. ↑ World’s TV honored in Seoul. koreajoongangdaily.joins.com (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  29. ↑ Lee Min-ho, Lee Joon-gi, Hwang Jeong-eum get top honors at 10th Seoul Drama Awards. kpopherald.koreaherald.com. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 31 березня 2021. 
  30. ↑ Chinese remake 'Moon Lovers' to premiere. koreatimes (англ.). 28 серпня 2016. Процитовано 31 березня 2021. 
  31. ↑ Lee Joon-gi ranked most popular TV actor. kpopherald.koreaherald.com. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 31 березня 2021. 
  32. ↑ Lee Joon-gi to watch ‘Scarlet Heart: Ryeo’ finale with fans. kpopherald.koreaherald.com. Архів оригіналу за 11 вересня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  33. ↑ Lee Joon-gi to make Hollywood debut in ‘Resident Evil: The Final Chapter’. kpopherald.koreaherald.com. Процитовано 31 березня 2021. 
  34. ↑ MBC플러스 엠플진 상세페이지. web.archive.org. 12 серпня 2017. Архів оригіналу за 12 серпня 2017. Процитовано 31 березня 2021. 
  35. ↑ [공식입장] 이준기, '무법변호사' 출연 확정…김진민PD와 11년만 재회. www.chosun.com (кор.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
  36. ↑ Lee Joon Gi comes back to small screen with "The Flower of Evil" after 2 years of absence. www.vlive.tv (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2021. Процитовано 31 березня 2021. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лі_Джун_Гі&oldid=38499582