Ліфука
Ліфука (тонг. Lifuka; англ. Lifuka) — острів у північно-східній частині острівної групи Хаапай округу Хаапай (Королівство Тонга), в південно-західній частині Тихого океану.
| Острів Ліфука | ||||
|---|---|---|---|---|
| тонг. Lifuka | ||||
 Центр міста Пангаї, о. Ліфука | ||||
|
Карта  | ||||
| Острів Ліфука (по центру островів Тонга) | ||||
| Географія | ||||
| 19°50′ пд. ш. 174°22′ зх. д. / 19.833° пд. ш. 174.367° зх. д.Координати: 19°50′ пд. ш. 174°22′ зх. д. / 19.833° пд. ш. 174.367° зх. д. | ||||
| Місцерозташування |
Тихий океан, Океанія | |||
| Акваторія | Тихий океан | |||
| Група островів | о-ви Хаапай | |||
| Площа | 11,42 км² | |||
| Довжина | 8,1 км | |||
| Ширина | 2,7 км | |||
| Берегова лінія | 21,8 км | |||
| Найвища точка | 14 м[1] м | |||
| Країна | ||||
 Тонга | ||||
| Регіон | округ Хаапай | |||
| Адм. одиниця | Хаапай | |||
| Населення |
▼2,410 осіб[2] (2011) | |||
  Острів Ліфука Острів Ліфука (Океанія) | ||||
  Острів Ліфука Острів Ліфука (Тонга) | ||||
 | ||||
 Ліфука у Вікісховищі | ||||
Історія ред.
Острів Ліфука був відкритий європейцям англійським мандрівником Джеймсом Куком у 1774 році, через дружелюбність місцевих племен, він назвав острови Тонги — «Островами Дружби», ця неофіційна назва островів часом використовується наряду з офіційною. Поряд з островом, на острові Тофуа у 1789 році зробила невдалу спробу висадитися частина команди на чолі з англійським капітаном Вільямом Блаєм з бунтівного корабля Баунті, після чого вони здійснили найдовшу (6701 км) успішну на той час подорож до острова Тимор у невеликому відкритому човні без сучасних навігаційних засобів, маючи тільки секстант і кишеньковий годинник — без будь-яких карти та компаса. Ця подорож була успішно відтворена у 2009 році командою «Talisker Bounty».
Острів Ліфука був кінцем останньої нещасливої подорожі англійського корабля «Порт-о-Пренс»[en], де місцеві жителі, у 1806 році на північно-західному узбережжі острова атакували це китобійне судно, яке використовували як капер для перевезення невільників, вбивши більшу частину команди, а корабель затопили. Один з небагатьох членів команди, що залишилися в живих після нападу, Вільям Маринер[en], подружився з королем і провів наступні чотири роки в Королівстві Тонга, перш ніж йому дозволили повернутися в Англію. Випадкова зустріч з англійським метеорологом і лікарем Джоном Мартіном[en] по його поверненні на батьківщину, привели до співпраці, що в кінцевому підсумку було втілено у книгу документального опису Маринера, який включив відомості про уродженців Тонганських островів, з використанням оригінальної граматики та лексики їх мови[3]. Якір корабля «Порт-о-Пренс» був знайдений водолазами у 2009 році поблизу острова Ліфука. У серпні 2012 року біля берегів острова Фоа, було виявлено місце затоплення і самого судна.
Географія ред.
Кораловий острів Ліфука розташований у північно-східній частині острівної групи Хаапай, за 1,1 км на північний схід від острова Уолева та за 0,64 км на південний захід від Фоа, з яким він з'єднаний мостом, і за 160 км на північ — північний схід від головного острова країни — Тонгатапу. За 68 км на захід розташовані два вулканічні острови Тофуа та Као, на якому розташований найвищий однойменний вулкан всього архіпелагу Тонга висотою 1030 м[4]. Площа острова — 11,42 км². Острів простягся з південного заходу на північний схід на 8,1 км, при максимальній ширині 2,7 км. Довжина берегової лінії близько 21,8 км. Максимальна висота 14 м[1]. У місті Пангаї є порт. На півночі острова розташований єдиний аеропорт островів Хаапай — «Salote Pilolevu»[5].
Острів майже повністю покритий заростями: манго, папаї, маніоку, ямсу і, звичайно, кокосових пальм[6].
Населення ред.
Зміна чисельності населення острова Ліфука за переписом станом на листопад місяць, з 1996 по 2011 роки:[7][2]
| Роки | 1996 | 2006 | 2011 |
|---|---|---|---|
| Чисельність населення, осіб | 2,966 | ▲2,967 | ▼2,410 |
Всього на острові 5 населених пунктів, найбільший з них адміністративний центр округу Хаапай та району Пангаї — місто Пангаї (1,211 осіб, 2011), а також села: Коуло, Холопека, Ха'ато'у, Тонголелека. Два останніх розташовані на південній околиці Пангаї, в деяких джерелах вказують як одне під назвою Тонголелека або Хіхіфо (844 особи, 2011)[2].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б [UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Lifuka. (англ.). Архів оригіналу за 11 серпня 2017. Процитовано 2 лютого 2017. UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Lifuka. (англ.)]
- ↑ а б в Geohive: Tonga [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Excerpt from Mariner's account of the capture of the Port-au-Prince [Архівовано 22 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Kao. Global Volcanism Program. Смітсонівський інститут. Процитовано 04-01-2017. (англ.)
- ↑ Аеропорт «Salote Pilolevu» на острові Ліфука. Архів оригіналу за 4 лютого 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
- ↑ Lifuka. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 3 лютого 2017.
- ↑ Administrative Divisions of Countries. Statoids. Архів оригіналу за 22-06-2013. Процитовано 24-01-2017.(англ.)
Посилання ред.
- http://islands.unep.ch/IKY.htm#1263 [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Мапа острова Ліфука [Архівовано 15 червня 2006 у Wayback Machine.] (англ.)