Література абсурду

Література абсурду — це жанр літератури, найчастіше у формі новели, п'єси, поеми або фільму, який фокусується на досвіді персонажів в ситуаціях, коли вони не можуть знайти певної мети в житті. Найчастіше це зображається через гранично беззмістовні дії та події, які підважують істинність екзистенційних концептів на кшталт правди чи цінностей.^[1] У творах літератури абсурду є спільні елементи: сатира, чорний гумор, невідповідність фактів, зневаження розуму, протиріччя, що стосуються філософського стану буття «нічим».^[2] У творах літератури абсурду часто використовуються аґностичні й нігілістичні теми.

Хоч велика частка літератури абсурду й була за своєю природою гумористичною або ірраціональною, ані комедія, ані нісенітниці не є головною ознакою цього жанру. Такою ознакою радше можна назвати вивчення людської поведінки в умовах (неважливо, реалістичних чи фантастичних), які здаються безцільними, по-філософськи абсурдними. Література абсурду майже не засуджує персонажів або їхні вчинки. Висновки залишаються за глядачем. Так само, немає якоїсь конкретної «моралі», а розвиток персонажів — якщо він взагалі є — часто двозначний за своєю природою. Окрім того, на відміну від багатьох інших форм літератури, абсурдистські твори часто не мають традиційної структури сюжету (наприклад: зав'язка, розвиток дії, кульмінація, розв'язка тощо).

Огляд

Жанр абсурду виріс з модерністської літератури кінця 19 — початку 20 сторіччя як пряма опозиція до вікторіанської літератури, що на той момент була основним літературним напрямом. На літературу абсурду значно вплинули нігілістичні й екзистенційні рухи у філософії, а також мистецькі рухи дадаїстів і сюрреалістів.

Психолоґи Університету Каліфорнії, Санта Барбари і Університету Британської Колумбії у 2009 році опублікували звіт, який показував, що читання абсурдистських казок покращувало здатність суб'єктів тестування знаходити закономірності. ^[3]^[4]

Особистості

Відомі автори, що працювали в цьому напрямі:

Едвард Олбі
Семюел Беккет (e.g., Чекаючи на Ґодо)
Альбер Камю
Жан Жене (e.g., The Maids)
Микола Гоголь
Франц Кафка (e.g., «Перевтілення;» Процес; Замок)
Харукі Муракамі
Жан-Поль Сартр^[5]
Курт Воннеґут
Кобо Абе
Даниїл Хармс

Окремі абсурдистські твори:

Діно Буццаті's The Tartar Steppe
Ralph Ellison's Invisible Man
Джозеф Геллер's Пастка-22
Томас Пінчон's V.
П'єси Ежена Йонеско (e.g., The Bald Soprano; The Lesson)
Ранні п'єси Гарольда Пінтера
Деякі роботи Тома Стоппарда (e.g., Розенкранц і Гільденстерн мертві)^[6]
«Варіанти вибору» Роберта Шеклі

Відомі абсурдистські режисери:

Див. також

Джерела

↑ Greig E. Henderson and Christopher Brown, Glossary of Literary Theory [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.], University of Toronto, 31 March 1997.
↑ Cornwell, Neil (2006), The Absurd in Literature, New York, NY: Manchester University Press, ISBN 978-0-7190-7409-7
↑ Jacobs, Tom (16 вересня 2009). This Is Your Brain on Kafka. Pacific Standard.
↑ Proulx, Travis; Heine, Steven J. (September 2009). Connections From Kafka: Exposure to Meaning Threats Improves Implicit Learning of an Artificial Grammar. Psychological Science. 20 (9): 1125—1131. doi:10.1111/j.1467-9280.2009.02414.x. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 23 лютого 2018.
↑ Cromwell, Neil (2006). The Absurd in Literature. Manchester University Press. с. 2—3, 45, 186—7.
↑ Abrams, M. H.; Harpham, Geoffrey (2013). Literature of the Absurd. A Glossary of Literary Terms. Cengage Learning. с. 2—3.
↑ Riddhiman, Basu (15 липня 2011). Absurdist Themes In The Virgin Spring. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 4 липня 2016.
↑ Santander, Hugo N. (2002). Luis Buñuel, Existential Filmmaker. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 4 липня 2016.
↑ Conrad, Mark T. (1 березня 2009). The Philosophy of the Coen Brothers. University Press of Kentucky. ISBN 978-0-8131-3869-5.

Посилання

Література абсурду // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 565.
Абсурду література [Архівовано 22 вересня 2020 у Wayback Machine.] // ВУЕ
[1]Fiction of the Absurd
[2] [Архівовано 17 червня 2006 у Wayback Machine.]Absurdist Monthly Review Magazine [Архівовано 17 червня 2006 у Wayback Machine.]

[1] Greig E. Henderson and Christopher Brown, Glossary of Literary Theory [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.], University of Toronto, 31 March 1997.

[2] Cornwell, Neil (2006), The Absurd in Literature, New York, NY: Manchester University Press, ISBN 978-0-7190-7409-7

[3] Jacobs, Tom (16 вересня 2009). This Is Your Brain on Kafka. Pacific Standard.

[4] Proulx, Travis; Heine, Steven J. (September 2009). Connections From Kafka: Exposure to Meaning Threats Improves Implicit Learning of an Artificial Grammar. Psychological Science. 20 (9): 1125—1131. doi:10.1111/j.1467-9280.2009.02414.x. Архів оригіналу за 28 грудня 2017. Процитовано 23 лютого 2018.

[5] Cromwell, Neil (2006). The Absurd in Literature. Manchester University Press. с. 2—3, 45, 186—7.

[6] Abrams, M. H.; Harpham, Geoffrey (2013). Literature of the Absurd. A Glossary of Literary Terms. Cengage Learning. с. 2—3.

[7] Riddhiman, Basu (15 липня 2011). Absurdist Themes In The Virgin Spring. Архів оригіналу за 18 червня 2016. Процитовано 4 липня 2016.

[8] Santander, Hugo N. (2002). Luis Buñuel, Existential Filmmaker. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 4 липня 2016.

[9] Conrad, Mark T. (1 березня 2009). The Philosophy of the Coen Brothers. University Press of Kentucky. ISBN 978-0-8131-3869-5.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]