Лісовський Микола Федорович

Лісовський Микола Федорович (травень 1802 — 6 січня 1844)[1] — декабрист, поручик Пензенського піхотного полку, підприємець.

Лісовський Микола Федорович
рос. Николай Фёдорович Лисовский
Народивсятравень 1802
Полтавська губернія, Російська імперія
Помер6 січня 1844(1844-01-06) (41 рік)
Країна Російська імперія
Діяльністьпідприємець
Членстводекабристи

Біографія

ред.

З родини дрібного поміщика Полтавської губернії. У 18111815 роках навчався в Кременчуцькому народному училищі. 1 квітня 1815 року в Єлизаветграді вступив до Пензенського піхотного полку підпрапорщиком. З 16 травня 1823 року — поручик. Служив у 8-й піхотній дивізії на Волині. Улітку 1825 року під час перебування на Ліщинському табірному зборі 3-го піхотного корпусу російської 2-ї армії в с. Млинищі (нині село Житомирського району Житомирської області) був залучений Громницьким до Товариства об'єднаних слов'ян. Наказ про арешт від 26 січня 1826 року. 9 лютого ув'язнений на гауптвахті Головного штабу в Санкт-Петербурзі, наступної доби переведений до Петропавловської фортеці. Згідно з рішенням Верховного кримінального суду покараний за 7-м розрядом на 4 роки каторги. Йому висунуто звинувачення: знав про умисел на царевбивство, належав до таємного товариства зі знанням мети й знав про підготовку до заколоту. Згодом відійшов від товариства, навіть клопотав про переведення в інший полк. Не робив нічого противного службі, агітації серед нижніх чинів не вів.[2] Цей вирок імператор Микола I конфірмував, одразу зменшивши термін покарання наполовину, а потім, указом від 22 серпня 1826 року, скоротив до року (з подальшим примусовим виселенням).

19 лютого 1827 року відправлений етапом у Сибір. Покарання відбував у Читинському острозі, де утримувався до квітня 1828 року. Потім переведений на поселення до міста Туруханськ Єнісейської губернії (нині місто Красноярського краю РФ). З 1831 року разом з Іваном Аврамовим займався комерцією, торгував рибою, хлібом тощо.

У 1833 році одружився з Платонідою Петровою, донькою тамтешнього протоієрея. Мав з нею доньку Надію, синів Володимира й Олексія. Після смерті Аврамова опікувався його дітьми.

Раптово помер за загадкових обставин під час подорожі нижньою течією річки Єнісей, на розі Толстий Нос (поблизу заполярного архіпелагу Бреховських островів). Похований у селищі Толстий Нос. Його вдові 1855 року було дозволено виїхати до Києва. Долею родини Лісовських тривалий час переймався С.Волконський.

Примітки

ред.
  1. Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академиека М. В. Нечкиной. — М., «Наука»,1988 , с. 102
  2. Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академиека М. В. Нечкиной. — М., «Наука»,1988 , с.277

Джерела та література

ред.