Лісовський Микола Федорович
Лісовський Микола Федорович (травень 1802 — 6 січня 1844)[1] — декабрист, поручик Пензенського піхотного полку, підприємець.
| Лісовський Микола Федорович | |
|---|---|
| рос. Николай Фёдорович Лисовский | |
.jpg) | |
| Народився | травень 1802 Полтавська губернія, Російська імперія |
| Помер | 6 січня 1844 (41 рік) |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | підприємець |
| Членство | декабристи |
Біографія
ред.З родини дрібного поміщика Полтавської губернії. У 1811–1815 роках навчався в Кременчуцькому народному училищі. 1 квітня 1815 року в Єлизаветграді вступив до Пензенського піхотного полку підпрапорщиком. З 16 травня 1823 року — поручик. Служив у 8-й піхотній дивізії на Волині. Улітку 1825 року під час перебування на Ліщинському табірному зборі 3-го піхотного корпусу російської 2-ї армії в с. Млинищі (нині село Житомирського району Житомирської області) був залучений Громницьким до Товариства об'єднаних слов'ян. Наказ про арешт від 26 січня 1826 року. 9 лютого ув'язнений на гауптвахті Головного штабу в Санкт-Петербурзі, наступної доби переведений до Петропавловської фортеці. Згідно з рішенням Верховного кримінального суду покараний за 7-м розрядом на 4 роки каторги. Йому висунуто звинувачення: знав про умисел на царевбивство, належав до таємного товариства зі знанням мети й знав про підготовку до заколоту. Згодом відійшов від товариства, навіть клопотав про переведення в інший полк. Не робив нічого противного службі, агітації серед нижніх чинів не вів.[2] Цей вирок імператор Микола I конфірмував, одразу зменшивши термін покарання наполовину, а потім, указом від 22 серпня 1826 року, скоротив до року (з подальшим примусовим виселенням).
19 лютого 1827 року відправлений етапом у Сибір. Покарання відбував у Читинському острозі, де утримувався до квітня 1828 року. Потім переведений на поселення до міста Туруханськ Єнісейської губернії (нині місто Красноярського краю РФ). З 1831 року разом з Іваном Аврамовим займався комерцією, торгував рибою, хлібом тощо.
У 1833 році одружився з Платонідою Петровою, донькою тамтешнього протоієрея. Мав з нею доньку Надію, синів Володимира й Олексія. Після смерті Аврамова опікувався його дітьми.
Раптово помер за загадкових обставин під час подорожі нижньою течією річки Єнісей, на розі Толстий Нос (поблизу заполярного архіпелагу Бреховських островів). Похований у селищі Толстий Нос. Його вдові 1855 року було дозволено виїхати до Києва. Долею родини Лісовських тривалий час переймався С.Волконський.
Примітки
ред.- ↑ Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академиека М. В. Нечкиной. — М., «Наука»,1988 , с. 102
- ↑ Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академиека М. В. Нечкиной. — М., «Наука»,1988 , с.277
Джерела та література
ред.- П. Г. Усенко. Лісовський Микола Федорович [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 225. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука»,1988 , с. 102 (рос.)