Лобанова Лілія Данилівна

українська співачка (лірико-драматичне сопрано)

Лоба́нова Лі́лія Дани́лівна (30 липня 1922, Черкаси2 листопада 1992, Київ) — українська співачка (лірико-драматичне сопрано). Народна артистка Української РСР (1954), педагог, доцент Київської консерваторії.

Лілія Данилівна Лобанова
Народилася30 липня 1922(1922-07-30)
Черкаси
Померла2 листопада 1992(1992-11-02) (70 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьоперна співачка
Alma materКиївська консерваторія
ЗакладНаціональна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди
Народний артист УРСР
Меморіальна дошка Лілії Лобановій в приміщенні Київської консерваторії.

Життєпис

ред.

Закінчила Київську консерваторію (1948; кл. К. Брун-Каміонської), де й працювала 1970–1988 роках викладачем каф. сольного співу. 1948–1970 роках – солістка Київського театру опери та балету ім. Т. Шевченка. Серед учнів – Л. Скоромна. Одна з провід. сопрано Київського оперного театру в 1950–60-х рр. Володіла високою виконав. культурою, гнучким фразуванням, вмілим філіруванням звука й портаменто, орган. поєднанням вокал. й актор. аспектів виконання. Мала виразну сценічну зовнішність. Перша виконавиця низки партій в операх укр. композиторів, зокрема Гелени («Бог­дан Хмельницький» К. Данькевича), Люби («Зоря над Двиною» Ю. Мейтуса), Милани, Ма­р’я­­­­ни, Рєпніної («Милана», «Арсенал», «Тарас Шевченко» Г. Майбороди). Виконувала твори українських та зарубіжних композиторів, українські народні пісні. Гастролювала в Нідерландах, Югославії, Німеччині, Франції (разом із П. Лісіціаном). Записувалася на грамплатівки.

Основні партії

ред.

Дідона («Енеїда» М. Лисенка), Катерина (однойм. опера М. Аркаса), Надія («Аскольдова могила» О. Верстовського), Горислава («Руслан і Люд­мила» М. Глінки), Ярославна («Князь Ігор» О. Бородіна), Марія, Тетяна, Ліза («Мазепа», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Маша («Дубровський» Е. Направника), Тамара («Демон» А. Рубінштейна), Земфіра («Алеко» С. Рахманінова), Катерина («Ка­терина Ізмайлова» Д. Шостаковича), Катаріна («Приборкання непокірної» В. Шебаліна), Леонора, Амелія, Аїда («Трубадур», «Бал-маскарад», «Аїда» Дж. Верді), Тоска (однойм. опера Дж. Пуч­чіні), Сантуцца («Сільська честь» П. Мас­каньї).[1]

Вшанування пам'яті

ред.

У місті Київ є вулиця Лілії Лобанової.

У місті Черкаси провулок Бородіна перейменують на провулок Лілії Лобанової.

Медіа

ред.

Джерела

ред.
  • Гнидь Б. П. Виконавські школи України. — К.: НМАУ, 2002.


  1. Гамкало, І. Д. (1 лютого 2016). Лобанова Лілія Данилівна (Ukrainian) . Т. 17. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.