Лікофрон (грец. Λυκόφρων) — грецький граматик і поет, представник Александрійської школи, розквіт його творчості припадає приблизно на 280 до н. е.

Лікофрон
Народився320 до н. е.
Халкіда
Помер280 до н. е.
Діяльністьавтор трагедій, письменник
Знання мовдавньогрецька[1]
ЧленствоПоетична плеяда (III ст. до н.е.)d
Magnum opusAlexandrad
БатькоLycus of Rhegiumd

Біографія

ред.

Народився в Халкіді на острові Евбея близько 320 до н. е., рік смерті невідомий (приблизно середина III століття до н. е.). Працював в Александрійському мусейоні. Був дуже відомим за часів Птоломея ІІ Філадельфа, за чиїм проханням в Александрійській бібліотеці опрацьовував тексти комедіографів, які були у книгозбірні, склав їхній каталог, що надихнуло його на трактат про комедію. Як софіст Лікофрон мав погляди на суспільство, подібні з тезами Гіппія Елідського.

Творчість

ред.

Трагедії на міфологічні теми (збереглося 20 назв). Серед найвідоміших:

  • «Александра» — єдина збережена (варіант «Кассандра», написана ямбом, 1474 вірші, зветься також поемою і розповідає про долю греків, героїв Троянської війни, від загибелі Трої аж до вторгнення Пірра в Італію, про ці події оповідає Кассандра). Оскільки в поемі «Александра» є натяк на успішну завойовницьку політику Рима, вважали, що її написав інший Лікофрон, що жив у II ст. до н. е.;
  • сатирична драма «Менедем»;
  • історико-літературний трактат «Про комедію» (збереглись уривки), анаграми.

Посилання

ред.
  1. CONOR.Sl