Лєнчин Віталій Іванович
Віталій Іванович Лєнчин (9 лютого 1940, Харків — 2016) — український художник і педагог; член Харківської організації Спілки радянських художників України з 1970 року; дійсний член Академії народного мистецтва у Москві з 2012 року та член Спілки художників народного мистецтва у Москві з 2013 року.
| Лєнчин Віталій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
9 лютого 1940 Харків, Українська РСР, СРСР | |||
| Смерть | 2016 | |||
| Країна |
 СРСР Україна | |||
| Навчання | Харківське державне художнє училище (1966) і Харківський художньо-промисловий інститут (1966) | |||
| Діяльність | графік, викладач університету | |||
| Вчитель | Акішина Ганна Іванівна, Стаханов Ігор Михайлович і Бондаренко Григорій Антонович | |||
| Працівник | Харківський національний університет будівництва та архітектури | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 9 лютого 1940 року в місті Харкові в сім'ї робітника Харківського тракторного заводу. 1954 року вступив до другого класу Харківської дитячої художньої школи № 1 імені Іллі Рєпіна, де був учнем Ганни Акішиної; у 1955—1960 роках навчався у Харківському художньому училищі у Ігоря Стаханова; у 1960—1966 роках — у Харківському художньому інституті/Харківському художньо-промисловому інституті у Григорія Бондаренка[1].
У 1966—1967 та 1993—2001 роках викладав у Харківському університеті будівництва і архітектури; з 2004 року — у Харківській дитячій художній школі № 1 імені Іллі Рєпіна[1]. Мешкав у Харкові в будинку на вулиці Франтішка Крала, № 45, квартира № 11 та у будинку на вулиці Зубарєва, № 63, квартира № 28[2]. Помер у 2016 році[3].
Творчість ред.
Працював у галузі станкової графіки і монументально-декоративного мистецтва. Серед робіт:
- графіка
- серії кольорових ліногравюр — «1917-й» (1966—1967), «Революція»: «Марш праці», «Володимир Ленін», «Революційний крок», «Свято», «Індустріалізація», «Вся влада Радам» (1969—1970);
- диптих «Люди, пам'ятайте!» (1975)[4];
- монументальне мистецтво
- мозаїка «Розвиток міського електротранспорту» (Харків, 1972)[4];
- рельєфні композиції «Великий Жовтень» та «Тріумф революції» на станції Харківського метрополітену «Холодна гора» (у співавторстві зі скульптором Петром Юрченком)[5].
Брав участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1966 року, зарубіжних — з 1967 року. 1967 року нагороджений медаллю Кете Колльвіц на Міжнародній виставці «Інтерграфіка-67» у Берліні; 1968 року отримав Ґран-прі 2-го бієнале графіки у Кракові.
Примітки ред.
- ↑ а б Пам'яті Ленчіна Віталія Івановича / Дитяча художня школа імені Іллі Рєпіна.
- ↑ Лєнчин Віталій Іванович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 85.
- ↑ Знаменні дати і події 2020 року. Культура і мистецтво. / Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого. Київ. 2019. С. 30.
- ↑ а б Виталий Иванович Ленчин – художник и педагог / Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека імені Костянтина Станіславського.
- ↑ Станція «Холодна гора» / Мир метро. (рос.)
Література ред.
- Лєнчин Віталій Іванович // Українські радянські художники. Довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 260.;
- Ленчин Віталій Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 131.
- В. І. Ковтун. Лєнчин Віталій Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.