Лядов Григорій Григорович
Григо́рій Григо́рович Ля́дов (рос. Григорий Григорьевич Лядов: 5 грудня 1921 — 31 травня 1944) — старший льотчик-спостерігач 511-го окремого розвідувального Ясського авіаційного полку (5-а повітряна армія, 2-й Український фронт), Герой Радянського Союзу (1944), капітан.
| Григорій Григорович Лядов | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Григорий Григорьевич Лядов | ||||||
| Народження |
5 грудня 1921 Красна Слудка | |||||
| Смерть |
31 травня 1944 (22 роки) Сінгурень | |||||
| Країна |
 СРСР | |||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||
| Вид збройних сил |
 ВПС СРСР | |||||
| Рід військ |
 розвідувальна авіація | |||||
| Освіта | Chelyabinsk Red Banner Military Aviation Institute of Navigatorsd | |||||
| Роки служби | 1939–1944 | |||||
| Партія | ВКП(б) | |||||
| Звання |
 Капітан авіації | |||||
| Формування | 511-й окремий розвідувальний авіаційний полк | |||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія ред.
Народився 5 грудня 1921 року в селі Красна Слудка Верхньо-Городковського району Пермської області (нині Добрянський район Пермського краю) в селянській родині. Росіянин. Закінчив пермську середню школу № 1 у 1939 році.
У лавах РСЧА з 1939 року. У 1940 році закінчив Челябінське військове аваіційне училище.
Учасник німецько-радянської війни з жовтня 1941 року. Бойовий шлях молодший лейтенант Г. Г. Лядов розпочав на посаді стрільця-бомбардира 511-го швидкісного бомбардувального авіаційного полку на Західному фронті. Брав участь у розгромі німців під Москвою, в районі Рогачова, Клина.
З червня 1943 року — старший льотчик-спостерігач 511-го окремого розвідувального авіаційного полку на Степовому та 2-у Українському фронтах.
За отриманими ним розвідувальними даними радянська штурмова і бомбардувальна авіація завдавала авіаційних ударів по скупченнях живої сили і техніки ворога в районі Бєлгорода, Мерефи, Кременчука, Олександрії.
Особливо відзначився під час авіаційної розвідки ворожої оборони на Дніпрі: 28 серпня 1943 року виявив інтенсивне пересування мото-механізованих колон ворога, що було підтверджене фотозйомкою; 13 вересня сфотографував оборону ворога по правому березі Дніпра в районі Дніпропетровськ, Мишурин Ріг; 12 жовтня при протидії ворожих винищувачів з висоти 5000 м без прикриття двічі заходив на фотографування переднього краю оборони супротивника протяжністю 70 км від Куцеволівки до Верхньодніпровська.
8 травня 1944 року, коли авіація не піднімалась у повітря через важкі погодні умови, Г. Г. Лядов з льотчиком В. Г. Завадським з висоти 100 м провели розвідку й виявили відступ мотомеханізованої колони ворога у 3-4 ряди з Умані на південь.
Всього до квітня 1944 року на літакові Пе-2 здійснив 115 бойових вильотів на ближню і дальню розвідку ворожих укріплень, скупчень живої сили і техніки супротивника. Всього ним з відмінним результатом здійснено фотозйомку на площі у 9738 км². У 6 повітряних боях з авіацією ворога екіпажем збито 2 винищувачі супротивника.
31 травня 1944 року загинув у повітряному бою. Похований на південно-західній околиці села Сінгурень Ришканського району Молдови[1].
Нагороди ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 жовтня 1944 року[2] за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, капітанові Лядову Григорію Григоровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно).
Нагороджений орденами Леніна (26.10.1944), Червоного Прапора (1942), Вітчизняної війни 1-го ступеня (18.11.1943[3]), медаллю «За відвагу» (22.03.1942[4]).
Пам'ять ред.
На честь Г. Г. Лядова село Сингурени було перейменоване у Лядовени, в селі встановлено погруддя льотчика.
У селі Красна Слудка ім'ям Григорія Лядова названо вулицю, а на будинку, у якому він жив, встановлено меморіальну дошку.
Література ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. (ISBN 5-203-00536-2)
Примітки ред.
- ↑ [Інформація з донесення про незворотні втрати на сайті ОБД «Мемориал»(рос.). Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 25 серпня 2014. Інформація з донесення про незворотні втрати на сайті ОБД «Мемориал»(рос.)]
- ↑ Нагородний лист на представлення до звання Героя Радянського Союзу на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2014.
- ↑ Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2014.
- ↑ Нагородний лист на сайті «Подвиг народа»(рос.). Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2014.
Посилання ред.
- Біографія на сайті «Герои страны» [Архівовано 30 березня 2015 у Wayback Machine.](рос.)