Лядова Олена Ігорівна

російська акторка

Олена Ігорівна Лядова (нар.. 25 грудня 1980, Моршанск, Тамбовська область, Російська РФСР, СРСР) — російська актриса театру і кіно. Триразова лауреатка премій «Ніка» і «Золотий орел», володарка призу Московського кінофестивалю за найкращу жіночу роль (2015) та премії «ТЕФІ» (2016).

Лядова Олена Ігорівна
рос. Елена Игоревна Лядова
Elena Lyadova 2014.jpg
Дата народження 25 грудня 1980(1980-12-25) (39 років)
Місце народження Моршанськ, Тамбовська область, РРФСР, СРСР
Громадянство Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Професія акторка
Нагороди
IMDb ID 1956600
CMNS: Лядова Олена Ігорівна у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народилася 25 грудня 1980 року в місті Моршанську Тамбовської області. Потім сім'я переїхала в Одинцово Московської області. Там Олена пішла в перший клас.

Закінчила Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна в 2002 році і була прийнята в трупу Московського театру юного глядача, де пропрацювала десять років, зігравши головні ролі в спектаклях режисера Генрієтти Яновської «Трамвай „Бажання“» (2005) режисера Кама Гінкасса «Роберто Зукко» (2007) та інші ролі[1].

У 2012 році удостоєна «Золотого орла» і «Ніки» в номінації «Найкраща жіноча роль другого плану» за роль дочки головного героя у фільмі Андрія Звягінцева «Олена». Через два роки знову отримала «Золотого орла» і «Ніку» в номінації «Найкраща жіноча роль» за роль дружини головного героя у фільмі режисера Олександра Велединського «Географ глобус пропив». У 2015 році знову була відзначена цими преміями за роль у фільмі «Левіафан».

Особисте життяРедагувати

У 2015 році вийшла заміж за партнера по фільму «Левіафан» Володимира Вдовиченкова[2].

Ролі в театріРедагувати

ФільмографіяРедагувати

Рік Назва Роль
2005 ф Космос як передчуття Римма
2005 ф Собака Павлова Ксюша
2005 ф Солдатський декамерон Марина
2007 ф Вигнання Віра (голос) </ small>
2007 с Заповіт Леніна Галина Коваль
2008 ф Захист Тетяна Калитіна
2009 с Брати Карамазови Грушенька
2009 ф Бубен, барабан подруга
2009 с Повернення Синдбада Еля Шахова
2009 с Зниклі Галка
2009 тф Любка Любка
2009 ф Кохання на сіні Надя Лемешева
2009 с Московський дворик Свєтка
2010 тф Коли зацвіте багно Анна Сєдова
2010 тф Щур Наталя Сорокіна-Лефабье
2010 ф Заметіль Маша
2010 тф Полон пристрасті Марія (Мура) Закревська
2011 ф Олена Катерина
2011 тф Биття серця Ніна Ільїна
2011 ф Я дочекаюся Клава Синцова
2012 с Інкасатори Віра
2012 с Відрив Рада
2012 с Час Синдбада Еля Шахова
2012 ф Соло на саксофоні Віка
2013 ф Везучая Ірина Боярова
2013 ф Географ глобус пропив Надя, дружина Служкін
2013 с Попіл Рита
2014 ф Левіафан Лілія Сергєєва
2015 с Зради Ася
2015 ф Орлеан Лідка
2016 ф День до Лариса
2017 ф Рубіж Марія Шурова
2018 ф Макмафія Ірина, співробітниця ФСБ
2018 ф Довлатов молодий редактор
2019 ф Тварина Поліна

Нагороди та номінаціїРедагувати

  • Приз за найкращу жіночу роль на фестивалі «Амурська осінь» (2006, за фільм «Собака Павлова»)
  • Номінація на премію «Золотий орел» за найкращу жіночу роль на телебаченні (2010, «Брати Карамазови»)
  • Премія «Золотий орел» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (2012, за фільм «Олена»)[3]
  • Премія «Ніка» в категорії «Найкраща жіноча роль другого плану» (2012, за фільм «Олена»)
  • Приз за найкращу жіночу роль на VI кінофестивалі «Схід & Захід. Класика і Авангард» в Оренбурзі за фільм (2013, за фільм «Географ глобус пропив»)[4]
  • Приз за найкращу жіночу роль на 21-му фестивалі російського кіно в Онфлері[5] (2013, за фільм «Географ глобус пропив»)
  • Премія «Золотий орел» в категорії «Найкраща жіноча роль в кіно» (2014, за фільм «Географ глобус пропив»)
  • Премія «Ніка» за найкращу жіночу роль (2014, «Географ глобус пропив»)
  • XXII кінофестиваль «Віват кіно Росії!» (Санкт-Петербург)[6] — приз «За найкращу жіночу роль» («Географ глобус пропив»)
  • Премія «Білий слон» Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії за найкращу жіночу роль (2014, «Географ глобус пропив»)[7]
  • Премія «Золотий орел» за найкращу жіночу роль (2015, «Левіафан»)
  • Премія «Білий слон» Гільдії кінознавців і кінокритиків Росії за найкращу жіночу роль (2015, «Левіафан»)[8]
  • Премія «Ніка» за найкращу жіночу роль (2015, «Левіафан»)
  • Приз «Срібний Святий Георгій» за найкращу жіночу роль на XXXVII Московському міжнародному кінофестивалі (2015, «Орлеан»)[9]
  • Премія «ТЕФІ» за найкращу жіночу роль (2016, телесеріал «Зради»)[10]

ПриміткиРедагувати

  1. Елена Лядова: «Служение в театре невозможно без магии и любви…». «Отзвуки театра» с Александром Калягиным. Радио России. 24 июня 2018. Процитовано 2018-07-08. 
  2. Никита Карцев (03.04.2015). Актеры Вдовиченков и Лядова поженились после «Левиафана» (ru). Московский комсомолец. 
  3. «Елена» Андрея Звягинцева награждена главным «Золотым орлом» (ru). Российская газета. 27.01.2012. Процитовано 2012-02-15. 
  4. Финал кинофестиваля: в Оренбурге названы лучшие российский и международный фильмы. ИА REGNUM. 21 октября 2013. Процитовано 2013-10-19. 
  5. Валерий Кичин (30 ноября 2013). В Нормандии закончился фестиваль российских фильмов. Российская газета. Процитовано 2013-11-18. 
  6. В Северной столице закрылся XXII кинофестиваль «Виват кино России!». Вечерняя Москва. 17 мая 2014. Архів оригіналу за 2014-05-21. Процитовано 2014-05-21. 
  7. Церемония прошла в Белом зале Дома Кино. Кинопресса. февраль 2014. Архів оригіналу за 2015-02-06. Процитовано 2015-02-05. 
  8. Валерий Кичин (3 февраля 2014). «Белый слон» назвал лучшие киноработы года. Российская газета. Процитовано 2015-02-05. 
  9. Призы за лучшие актёрские работы на ММКФ получили Елена Лядова и Еркербулан Дайыров. ТАСС. 26 июня 2015. Процитовано 2015-06-27. 
  10. Елена Лядова, Константин Хабенский, Иван Ургант, Владимир Познер и другие победители премии ТЭФИ-2016 (ru). www.spletnik.ru. 28 июня 2016. Архів оригіналу за 2016-06-28. Процитовано 2016-06-28.